Уперше з початку війни українська економіка виглядає більш здоровою, ніж російська.
Про це пише
The Economist.
Вона все ще на чверть менша, ніж до вторгнення, проте відразу за кількома ключовими показниками перевершує російську. Україна змогла домогтися цього завдяки рішенням влади і допомозі Заходу. Однак зараз починається новий етап в економіці країни, коли Київ стикається з найбільшими загрозами.
Журнал перераховує показники, за якими українська економіка має кращий вигляд, ніж російська: прогноз Нацбанку щодо зростання ВВП на 4% у 2024 році та на 4,3% у 2025 році, стабільна валюта і облікова ставка на близькому до мінімуму за 30 місяців рівні в 13,5%. «Порівняйте це з Росією, де ставка незабаром має сягнути 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки виглядають тендітними, а ВВП має зрости лише на 0,5-1,5% у 2025 році», - йдеться в тексті.
Предпринятые з 2022 року заходи дозволили Україні зберегти ресурси і моральний дух, пише журнал. The Economist виділяє три етапи в економіці країни з 2022 року. На першому, коли йшли важкі бої, дії Нацбанку були підпорядковані військовим цілям: він профінансував половину дефіциту бюджету, запровадив суворий контроль за рухом капіталу, наповнив банки ліквідністю. Інфляція різко зросла, а ВВП скоротився на третину.
Второй етап збігся з контрнаступом України в Херсонській і Миколаївській областях у серпні 2022 року. ВВП стабілізувався. Україна змогла знову експортувати зерно. Центробанк став боротися з інфляцією, припинив фінансувати дефіцит бюджету, відновив валютні резерви і послабив контроль за рухом капіталу. Виробництва перенесли в безпечнішу західну частину країни, а ресурси перерозподілили з урахуванням затяжного характеру конфлікту. Влітку 2023 року, коли Росія відмовилася продовжувати зернову угоду, Україна сама відкрила морський коридор, який дозволив їй зберегти приплив валюти й експортувати не тільки зерно, а й метали та мінерали.
Сейчас починається третій етап, коли економіка України стикається з найбільшими загрозами: гострою нестачею електрики, людей і грошей, продовжує The Economist. росія атакує українську енергосистему, але зараз Київ краще підготовлений до цього. Влада збільшила імпорт електрики з ЄС на чверть, виробники продуктів переробляють відходи в біогаз, фермери користуються дизельними генераторами, а середні підприємства використовують газові генератори, вітрову і сонячну енергію. Проте нестача електрики може скоротити зростання ВВП на 1 п.п. у 2025 році, вважає співробітник Київської школи економіки Тимофій Милованов.
Нехватка людей - найгостріша проблема, з якою стикається Київ, пише видання. Мобілізація, міграція та війна призвели до скорочення робочої сили на одну п'яту. На одну вакансію в середньому надходить лише 1,3 заявки проти двох у 2021 році. Цивільна і військова влада сперечаються через масштаби мобілізації. Навіть критично важливі галузі можуть дати бронь тільки половині своїх співробітників, а наймати більше жінок складно: кількість жінок, які поїхали за кордон, майже така сама, як кількість чоловіків, які вирушили на фронт, зазначив співробітник київського Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Третья проблема - брак грошей, додає журнал. Невеликий бізнес насилу отримує кредити, фінансування довгострокових капітальних витрат практично неможливе, а різке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по його прибутковості. А витрати бюджету набагато більші, ніж доходи. Майже весь дефіцит українського бюджету в приблизно 20% ВВП у 2025 році буде покритий із зовнішніх джерел.
Но участь США в цій допомозі не можна сприймати як гарантовану, пише видання. Якщо Вашингтон відмовиться від допомоги, 2025 року допомога від інших членів G7 покриє нестачу, проте 2026 року Україна може опинитися у скрутному становищі. При цьому здатність Києва збільшити доходи всередині країни обмежена: цього літа владі довелося відкликати пропозицію про підвищення податків через різкий опір.
