Великі торговельні мережі заборгували українським виробникам близько 5 млрд доларів, що стали для мереж "безвідсотковим кредитом", яким вони послуговуються, та є причиною нестачі обігових коштів у вітчизняних виробників.
Про це
написав член Української ради бізнесу, перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.
За його словами, національні торгові мережі всупереч антимонопольному законодавству та всім запобіжникам, встановленим проти недобросовісної конкуренції, посіли монопольне становище на ринку, займаючи понад 70%, та нав’язують постачальникам власні невигідні, а подекуди й шкідливі, умови.
"Попри норми європейських директив, які обмежують граничний термін розрахунків 60 днями, постачальники змушені чекати 90, 120, а часом - і 180 днів. Для виробників це означає хронічну нестачу обігових коштів і необхідність додаткового кредитування. Для мереж - безвідсотковий кредит, яким вони безкоштовно користуються необмежений час. За різними підрахунками, йдеться про близько 5 млрд доларів, якими рітейл користується на свій розсуд, затримуючи розрахунки з постачальниками", - пише Непран.
Також супермаркети встановлюють на власний розсуд штрафи, санкції і додаткові доплати, які виливаються в те, що торгова націнка, яка повинна складати 15-25%, сягає 40% і навіть 60%.
"Таким чином, вітчизняні агровиробники та переробники позбавлені можливості розвивати свій бізнес і повністю втрачають конкурентні переваги перед своїми колегами з інших країн", - вважає він.
Непран пропонує для регулювання цього питання використати європейський досвід, адже в ЄС вдалося подолати проблему домінуючого становища торговельних мереж. Там діє окрема Директива Європейського парламенту та Ради про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства. Документом забороняються дії, які можуть трактуватись як недобросовісні у відносинах між покупцями та постачальниками.
За ініціативи АМКУ у 2016 році була спроба створити подібний документ і в Україні, проте представники торгівельного бізнесу відмовилися від його підписання, тож наразі мова йде про необхідність втручання у ситуацію на державному рівні в рамках законотворчої ініціативи.
"Зокрема, зобов’язати торгові мережі щонайменше вчасно розраховуватися з постачальниками, не дискримінувати їх у порівнянні з іноземними виробниками, обмежити розмір штрафів та санкцій та прибрати масу інших речей, які вигідні лише одній стороні", - підкреслює він.
