Станом на 1 грудня 2022 року в Україні кількість діючих ліцензій на провадження азартних ігор становить 47 штук: 19 – це зали гральних автоматів, 14 – інтернет-казино, вісім – зали казино, три – букмекерська діяльність, три – інтернет-покер. У 2020 та 2021 роках надходження до бюджету склали лише 15% від плану (надійшло 1,58 млрд грн при плані понад 10 млрд грн), а в 2022 році доходи бюджету склали 0,86 млрд грн. 
Про це
пише народна депутатка Ніна Южаніна.
Як наголошує нардепка, така ситуація склалася, адже державна система онлайн-моніторингу, яка фіксувала б в режимі реального часу ставки гравців та виплати за виграш, не запроваджена. Відтак доходи організаторів азартних ігор держава не контролює. Адже інтернет-казино, букмекерська діяльність в інтернеті, покер в інтернеті працюють на іноземних серверах, і держава їх теж не контролює.
При цьому чисельність апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей складає 200 осіб, з яких 195 є державними службовцями. За 2020-2022 роки фінансування діяльності комісії склало $230 млн гривень, або майже 10% від усіх доходів бюджету від азартних ігор.
«Фінансування соціальної та культурної сфери, спорту, медицини, освіти та науки розмито у видатках спеціального фонду державного бюджету і не має системного характеру. Легалізували гральний бізнес для своїх, державного контролю немає, соціальні наслідки негативні, сплачувати податки – то для слабких», – пише Южаніна.
Нардепка нагадує, що легалізація азартних ігор у 2020 році діючою владою відбулася під гаслом «підтримки розвитку економіки України». А забезпечувати контроль за величезними (як планувала влада) надходженнями до бюджету мала новітня державна система онлайн-моніторингу за діяльністю організаторів азартних ігор, обов'язок запровадження якої протягом двох років покладено на новостворену комісію з регулювання азартних ігор та лотерей.
