Згідно зі звітом Рахункової палати про виконання Державного бюджету у 2020 році, через низьку якість бюджетного планування уряд протягом 2020 року ухвалив 76 рішень про зміни видатків – за кожною четвертою бюджетною програмою.Через неякісне планування видатків та неналежну організацію роботи міністерств, на початок грудня 2020 року сума невикористаних коштів досягла 93 млрд грн.
Відтак за низкою програм уряд декілька разів ухвалював рішення про зміну видатків, щоб освоїти кошти, які не були ефективно використані впродовж року.
Зокрема, саме в результаті неякісного планування та несвоєчасних управлінських рішень навіть з Фонду боротьби з COVID-19 не було використано 12 млрд грн. І це на тлі зриву підготовки медичної системи країни до напливу хворих.
А ознаки кримінальних порушень були виявлені під час кожного п’ятого контрольного заходу Рахункової палати.
Аналогічна ситуація спостерігається уже й цього року із планування бюджету Пенсійного фонду.
Зокрема за повідомленням пресслужби доходи ПФУ за січень-квітень 2021 року становили 159,6 млрд грн, тоді як видатки потребували 167,2 млрд грн. Таким чином дефіцит ПФ лише за 4 із 12 місяців року склав 7,6 млрд грн.
Це стало прямими наслідком того, що восени 2020 року між першим та другим читанням державного бюджету рішенням уряду було різко знижено видатки на підтримку ПФ – з 203,8 до 195,3 млрд грн. І це при тому, що водночас уряд відтермінував підвищення мінімальної заробітної платні з 6 до 6,5 тис. грн з 1 липня на 1 грудня 2021 року. А це означало й пропорційне недоотримання ЄСВ, яке сплачується із відповідних заробітних плат.
Навіть у висновку до другого читання від бюджетного комітету ВР прямо вказувалося на необґрунтованість рішення уряду зменшити на 8,5 млрд грн видатки на підтримку ПФУ:
“Згідно з пояснювальною запискою до доопрацьованого законопроєкту таке зменшення пов’язано з уточненням прогнозного розрахунку надходжень ЄСВ. Однак, ця пропозиція уряду вбачається недостатньо аргументованою, зважаючи що у порівнянні з 2019 роком фінансовий стан Пенсійного фонду значно погіршився та продовжує збільшуватися його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР (заборгованість Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик на покриття тимчасових касових розривів з ЄКР на 01.12.2020 р. становила 66,6 млрд грн і з початку п.р. зросла на 17,5 млрд грн), а відтак у 2021 р. ймовірно виникне необхідність збільшувати видатки державного бюджету для Пенсійного фонду”.
Проте і уряд, і парламентська більшість “слуг”, проігнорували усі обґрунтовані застереження та у другому читанні таки проголосували за безпідставне різке зменшення видатків на ПФ на 8,5 млрд грн навіть у порівнянні із закладеними у варіант бюджету до першого читання показниками.
І тепер маємо прямий наслідок цієї непрофесійності та безвідповідальності нинішньої влади: лише після чотирьох місяців – тобто лише третини бюджетного року – ПФУ уже має дефіцит коштів (7,6 млрд грн) цілком порівнянний із сумою, на яку між першим та другим читанням було зменшено видатки на ПФУ (8,5 млрд грн).
