Колишній власник націоналізованого “ПриватБанку”, олігарх Ігор Коломойський, через нереформовану судову систему та стагнацію в розслідуваннях щодо його махінацій у банку, по шматочку “відгризає” майно вже тепер державної фінансової установи.Про це йдеться у
матеріалі "ДТ".
Наголошується, що на прикладі кількох кейсів можна прослідкувати, як Коломойський відкушує частинами від майна свого колишнього, а зараз державного ПриватБанку. В той час, як президент України Володимир Зеленський звітує про боротьбу з олігархами.
Журналісти видання наводять декілька фактів, на приклад, ситуацію навколо офісу ПриватБанку у Дніпрі. Так, 17 червня цього року Господарський суд Дніпропетровської області частково задовольнив вимоги позивача (ТОВ “Ебоуд Файненс”), визнавши недійсним договір купівлі-продажу, укладений 29 грудня 2014 року між банком і ТОВ “Товариство освіти ім. М.С. Грушевського”.
Тобто з одного боку повертати нічого нікому не потрібно, але й право власності на головний офіс ПриватБанку у Дніпрі “зависло”.
Зазначається, що зв’язок ТОВ “Ебоуд Файненс” з Коломойським підтвердити складно, як і довести вплив Коломойського на його ж бізнес. Через це жоден із запропонованих владою деолігархічних інструментів щодо нього просто не спрацює.
ТОВ “Ебоуд Файненс” — це генеральний підрядник реконструкції будівлі, яку її попередній власник проводив з 2012-го по 2014 рік. Отже, колишній підрядник вимагає скасувати договір купівлі-продажу, бо «достеменно знає», що зазначені у ньому відомості про офісний комплекс не відповідають дійсності.
Між тим, наголошується, що суд упродовж численних розглядів цієї справи жодного разу не поцікавився, які саме права позивача порушує даний договір. Окрім цього виникають і інші питання: чому позивач вирішив звернутися до суду лише 2021 року, якщо договір було укладено 2014-го? Та чому ця справа взагалі розглядається у суді, якщо будь-які строки позовної давності за нею закінчилися?
Інша справа стосується науково-виробничого ТОВ “Океанмаш”, яке вимагає визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на будівлю все того ж центрального офісу банку, йдеться про іншу частину майнового комплексу, у Дніпрі та визнання права власності на цей об’єкт за “Океанмашем”.
Наприкінці 2020 року Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив цей позов у повному обсязі. Згодом після низки апеляційних розглядів справа дійшла до Верховного суду, де наразі вирішується питання про відкриття касаційного провадження.
Зазначається, що зв’язок “Океанмашу” з Ігорем Коломойським очевидний. Оскільки, поручителем за кредитом “Океанмашу” у банку виступала компанія “Приватофіс”, до засновників якої входив той-таки “Океанмаш”. Тобто одна пов’язана з банком компанія гарантувала повернення кредиту, виданого іншій пов’язаній із банком компанії.
Інший судовий позов стосується торговельного центру “Приозерний” у тому ж Дніпрі. Позивач хоче визнати протиправним і припинити право власності ПриватБанку на будівлю ТРЦ “Приозерний”. Згодом суд наклав арешт на ТРЦ, чим унеможливив продаж цього об’єкта, запланований банком.
Водночас ТОВ “Місія-1”, у засновниках якого всі до одної компанії з орбіти групи «Приват», вимагає повернення у свою власність дніпровського ТРЦ, який, так само як і приміщення “Океанмашу”, опинився на балансі ПриватБанку незадовго до націоналізації.
Ймовірно, перехід у власність банку усієї наразі “спірної” нерухомості ще на початку оформлювався таким чином, щоб залишити можливість її повернення Коломойському і компанії рішеннями судів.
Кілька позивачів хочуть забрати майно банку на Голосіївській площі столиці. І більшість рішень уже прийняті судами не в інтересах банку. Одне чекає на новий розгляд після повернення з Касаційного суду.
Ще одна справа стосується вже об’єкта у столиці України, а саме готелю “Мир”, що знаходиться на Голосіївській площі у Києві.
Готель “Мир” – предмет іпотеки за договором між банком і ТОВ “Ардена”. На балансі банку він з’явився до націоналізації, причому взагалі практично без документів. Ситуація була настільки неправовою, що банку знадобилося окреме рішення суду, аби “узаконити” володіння цим об’єктом. Отже, після низки судових рішень «готель наче банку, але не банку, та ще й арештований за позовом іншої компанії”.
Журналісти приходять до висновку, що шахрайство у ПриватБанку не зупинилося зі зміною власника. Проте натепер воно відбувається не з середини, а з зовні.
