Верховна Рада ухвалила закон про публічні закупівлі на час карантину в Україні. Народні депутати підтримали відповідний проєкт №3715.
Закон підтримали 355 нардепів.
Згідно з документом, на період карантину через коронавірус дія закону «Про публічні закупівлі» не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
- лікарські засоби,
- вакцини,
- медичні, імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на Covid-19
- медичні вироби для вакцинації від Covid-19,
- медобладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на Covid-19,
- системи постачання медичних газів, необхідні для виконання заходів з протидії Covid-19.
Підкреслюється, що перелік таких лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджує Кабмін.
«За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю», – сказано у тексті документу.
У законі прописано, що під час карантину закупівля товарів (крім вказаних у переліку вище) та послуг, необхідних для виконання заходів з протидії коронавірусу, здійснюється у порядку, встановленим законом «Про публічні закупівлі» для спрощених закупівель.
У пояснювальній записці підкреслюється, що законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19)» дозволив владі оперативно реагувати на виклики, пов’язані з виникненням та поширенням коронавірусної хвороби.
Однак виникли і певні корупційні ризики.
«Наявні непоодинокі випадки, коли медичні установи закуповували товар, ціна за одиницю якого була у рази вищою за фактичну, а також коли проводились закупівлі товару сумнівної якості та ефективності за відверто завищеними цінами поза тендерною процедурою», – зазначають нардепи.
Загалом у 2020 році поза конкурентною процедурою було проведено 130 тисяч ковідних закупівель на 27,1 млрд гривень, певна частина з яких була неефективною. За період січня-квітня цього року таких процедур було 41 тисяча на суму 7,4 млрд гривень.
