Використовуючи низку зареєстрованих у Швейцарії дочірніх компаній, «Газпром» створив газову карусель, яка рекордно розігнала ціни на спотовому ринку Європи.Про це заявив
в інтерв’ю «Главкому» президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», провідний експерт з питань енергетики Михайло Гончар.
«Частка «Газпрому» в імпорті газу до ЄС давно вже перевищила нормативно припустимі обсяги з позиції диверсифікації – третина від загального обсягу ринку, тому він зайнявся газовими спекуляціями. Найбільш імовірно, що каруселі відбуваються між низкою «родинних» підприємств, зареєстрованих в Швейцарії, як правило, в кантоні Цуг – всі вони є дочірніми компаніями «Газпрому». Це не тільки «Газпром експорт», але й «Газпром Німеччина», «Газпром Швайц», Wingas – один з основних трейдерів, що працюють на німецькому ринку. З урахуванням цього, не дивно, що газпромівська карусель розігнала ціни на спотовому ринку Європи, майстерно вмонтувавши це в ринкові реалії», – пояснив експерт.
На думку Михайла Гончара, в дійсності не всі продані «Газпромом» обсяги фізично надходять в ЄС.
«З одного боку «Газпром» рапортує, що він виконує контрактні зобов’язання та продає газу більше, ніж раніше продавав на європейському ринку. Наприклад, за вісім місяців 2021 року «Газпром» збільшив свій експорт на 19,4%. Але виникає питання: якщо таке збільшення фізично мало місце, чому ж тоді так був знижений транзит через Україну, адже основний експортний маршрут російського газу – українсько-словацький? Відповідь проста: в дійсності не весь проданий ним (на папері – «Главком») газ фізично надходить з території Росії на територію країн Європейського Союзу. Значна частина газу, який «Газпром» реалізує на європейському ринку, – це перекуплений і перепроданий там же його дочірніми, внучатими і правнучатими компаніями, не виходячи за межі ЄС», – підкреслив експерт.
Гончар нагадав, що «Північний потік – 1» та напрямок через Білорусь завантажені по максимуму, а газопровід Ямал – Європа «Газпром» також періодично не довантажує, газопровід «Північний потік – 2» ще не запущений, друга нитка «Турецького потоку» ще не може працювати на проєктну потужність.
«А ми бачимо, як «Газпром» пафосно називає цифри зростання обсягів постачання газу в країни ЄС: до Німеччини на 39,3%, Італії на 15%, Сербії на 123,9%, Польщі на 12%, Болгарії на 50,9%. Візьмемо для прикладу 2020 рік. «Газпром» рапортує, що в країни далекого зарубіжжя він експортував 179,3 млрд куб м газу, а Федеральна митна служба РФ дає цифру 167,3 млрд куб м. Очевидно, що різниця 12 млрд кубів – це газ куплений і перепроданий на внутрішніх ринках країн-імпортерів російського газу», – додав Гончар.
У той же час у довгострокових контрактах «Газпрому» з європейськими клієнтами ціна на газ в рази менша, звернув увагу експерт.
«Командир «Газпрому» з Кремля Володимир Путін на вересневій пресконференції назвав ціну для Німеччини $220 за тис. куб м. Різниця між цим рівнем ціни та ціною понад $800 на споті, як бачимо, дуже суттєва», – наголосив Михайло Гончар.
