З початку 2021 року ціни на харчові продукти, комунальні послуги та паливо почали помітно зростати. В лютому річна інфляція становила вже 7,5%.Про це
свідчать дані Державної служби статистики України.
Уже в лютому поточного року інфляція вийшла за межі, встановлені Кабміном і НБУ. А у березні ситуація ще погіршилася.
Зазначимо, якщо у 2018 році інфляція майже сягнула 10%, то у 2019 році лише трохи перевищила 4%. І навіть у коронавірусному 2020-му була цілком в межах планового орієнтиру НБУ – 5%.
Проте від початку цього року відбувся розворот. Уже в січні річна інфляція становила 6,1%, а у лютому – 7,5%. У березні індекс споживчих цін у порівнянні з березнем минулого року сягнув 8,5%. Лише за три місяці цього року інфляція подолала показник 2019 року.
Свідченням того, що проблема є серйозною й аж ніяк не “сезонною” стало рішення Нацбанку підняти облікову ставку, за якою гроші отримують комерційні банки. На початку березня вона зросла до 6,5%.
НБУ й оглядачі називають кілька головних причин пришвидшення інфляції.
Розглянемо одну з них, внутрішню, – зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2021 року, коли мінімалка збільшилася одразу на 20% – із 5000 до 6000 тисяч гривень. У грудні цього року вона має зрости ще на 500 грн.
Урядовці та політики посилаються на те, що більші доходи населення стимулюють споживання, а воно – розвиток економіки. Тобто треба “залити економіку грошима”.
Проте, за словами економістів, будь-яке підвищення заробітних плат має відбуватися тоді, коли зростає продуктивність праці та економіка. В іншому разі, таке підвищення лише розкрутить інфляцію, а вона “з’їсть” усі підвищення.
Таким чином, більша мінімалка означає більшу собівартість товарів чи послуг у будь-якій галузі. Наприклад, вона одразу ж відбивається у комунальних платіжках, які й без того “вразили” українців цієї зими – особливо через подорожчання газу. Цей опалювальний сезон став першим, коли ціни на газ для населення стали повністю ринковими.
Якщо порівнювати березень 2020 із березнем нинішнього року, то загалом вартість житла і комунальних послуг зросла на понад 22%.
Але газ, за даними Держстату, подорожчав на 63,6%, електрика на 36,6%, каналізація – на 19,2%, водопостачання – на 11,7%, гаряча вода й опалення (для яких ціна газу все ще залишається регульованою) – на 10,4%.
Крім того, від серпня 2020 року світові ціни на нафту зросли більш ніж на 50%. Тож із серпня середні роздрібні ціни на дизпаливо зросли на понад 20%.
Також, за даними Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO), у лютому індекс цін на харчі зріс на 17%. Це найвищі темпи росту з 2012 року.
З одного боку, це гарна новина для українських аграрних експортерів, бюджету та курсу гривні. З іншого боку, це означає, що вирощувати зерно чи олію для внутрішнього українського ринку сільгоспвиробникам не так цікаво, як для зовнішнього. Звідси й зростання цін в магазинах – від олії, цукру та круп до борошна і хліба.
За статичними даними, беззаперечним лідером інфляції стали яйця, які від березня 2020 року подорожчали у понад два рази або на 109,1%. В їх собівартості 60% – це складові на утримання та вигодовування курей – зерно, вода, світло. Потім – цукор, ціни на який зросли у понад півтора раза (на 64,7%).
В трійці “лідерів” також соняшникова олія, що подорожчала на 48,5%. І це при тому, що Україна – найбільший світовий експортер олії соняшнику.
В НБУ очікують, що зростання цін досягне піку в середині цього року, і почне уповільнюватися у серпні-вересні, коли на ринок надійде новий врожай.
