[xvalue_foto1] Загалом у списках кандидатів у народні депутати не тільки "Слуги народу", а й інших партій, було знайдено 60 осіб, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року.Про це в ток-шоу "Ситуація" заявила заступник Генерального директора, керівник програм ВГО КВУ Наталія Линник.
"Загалом ми аналізували списки по деяких критеріях. Ми знайшли не тільки в списках "Слуги народу", а взагалі тих кандидатів, які подаються, 60 осіб, які голосували за "закони 6 січня". Тому що, дійсно, до Верховної Ради йдуть багато цікавих особистостей, у тому числі, яких можна назвати ознаками певного реваншу. У "Слуги народу" існує реальний кадровий голод справжніх управлінців. І тому, можливо, можна гіпотетично уявити, що вони зацікавлені в цьому законі для того, щоб провести досвідчених технократів, професіоналів, які були в попередніх урядах, в тому числі уряду Януковича", - розповіла Линник.
Нагадаємо, 16 січня 2014 року, Верховна Рада з блокуванням, скандалом і бійкою прийняла низку законів, що стосуються політичного, економічного та суспільного життя України, які призвели до крові на вулицях Києва і сприяли швидкій зміні влади в країні. "Закони 16 січня", "диктаторські закони" і ряд інших епітетів – закони імені Колесніченка-Олійника отримали в суспільстві багато назв.
Голосування за більшу частину з "диктаторських законів" відбувалося простим підняттям рук. Голова лічильної комісії ВР за кілька секунд рапортував "232 За". Незабаром скандальні закони підписав президент Янукович, хоча громадськість і протестувальники в центрі Києва переконували президента не робити цього.
Серед найбільш гучних і скандальних положень законів можна виділити наступні:
1. За участь у зборах, мітингах, вуличних походах в масці, шоломі або шарфі або шапці, які ускладнюють ідентифікацію особи, був передбачений штраф в розмірі від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт строком до 15 діб.
2. Вводилася кримінальна відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність (можна було сісти за грати на 2 роки).
3. Вводилися зміни в Кримінальний процесуальний кодекс - тепер суди могли проходити без присутності обвинувачених.
4. З другої спроби було прийнято рішення про зняття кримінальної відповідальності із бійців "Беркута", які розганяли учасників акції на Майдані 30 листопада, а також активістів та журналістів на Банковій під Адміністрацією Президента 1 грудня. Цей же законопроект передбачав звільнення від кримінальної відповідальності учасників акцій протесту.
5. Вводилася норма про громадські "організації-"іноземних агентів" - у разі, якщо громадська організація отримує гроші або майно від іноземних держав, їх держорганів, неурядових організацій іноземних держав, міжнародних неурядових організацій або іноземних громадян, "а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, політичної діяльності на території України" - їх діяльність може бути заборонена.
Вже на наступний день, 17 січня, голова парламенту повідомив, що всі ухвалені Радою закони були ним підписані, і, відповідно до процедури, спрямовані на підпис главі держави.
У відповідь опозиція, яка заявила про конституційний переворот, зібрала нове віче на Майдані Незалежності у неділю, 19 січня. Громадські організації і Майдан заявили, що Янукович намагається розбудовувати в Україні відкриту диктатуру.
У підсумку мітингувальники 19 січня вирішили взяти ініціативу в свої руки – найрадикальніші елементи Майдану пішли пікетувати урядовий квартал, але були зупинені силовиками на вулиці Грушевського. Зав'язалася бійка, протестувальники застосували "коктейлі Молотова", спалили кілька автобусів силовиків, підпалили шини, перекривши вулицю. "Беркут" і Внутрішні війська застосували проти демонстрантів травматичну зброю, водомети і кийки.
Через кілька днів на Грушевського загинули перші евромайдановцы. З першими смертями ситуація зайшла в глухий кут – бої на Грушевського тривали кілька днів, потім ще місяць вулиця була перекрита. Постраждали десятки людей.
