Понад половину справ, переданих до суду за результатами роботи НАЗК у 2020-2026 роках, суди закривають через порушення термінів притягнення до відповідальності, брак доказів тощо. 
Про це йдеться в розслідуванні
NGL.media.
Журналісти проаналізували майже 3 тис. справ, які НАЗК передало до судів упродовж 2020–2026 років. За їхніми підрахунками, 52% таких справ були закриті судами, а у справах щодо конфлікту інтересів цей показник сягнув 90%. Ще у 5% справ фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності.
Найчастіше суди закривали провадження через пропущені строки притягнення до відповідальності, недостатність доказів або малозначність порушень.
Починаючи з 2024 року кількість виграних НАЗК справ у суді зросла приблизно до 60%. Проте статистика покращилася насамперед завдяки справам про несвоєчасне звітування політичних партій. У кінці 2023 року набрав чинності закон, який відновив обов'язок партій звітувати щоквартально. Тому в НАЗК почали активно перевіряти, чи подають партії ці звіти, і якщо ні – складати адмінпротоколи.
За даними розслідування, щороку українські посадовці подають понад 630 тисяч декларацій, однак поглиблену перевірку проходить лише близько тисячі з них. При цьому критерії відбору декларацій для перевірки залишаються непублічними.
Наочним є нещодавній кейс із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого НАБУ затримало за підозрою у відмиванні близько $12 млн через офшорні компанії. При цьому його декларації успішно проходили автоматизовану перевірку. На думку юридичної радниці Transparency International Ukraine Наталії Січевлюк, якби хтось у НАЗК особисто перевірив декларації Галущенка, то ознаки незаконного збагачення могли б виявити значно раніше.
Втім, навіть коли декларація потрапляє на ручну перевірку, це не гарантує, що НАЗК виявить справжній масштаб порушень, зазначили розслідувачі. Як приклад наводиться справа колишньої очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи. Під час першої перевірки НАЗК виявило у її декларації порушення на 356 тис. грн, однак після затримання посадовиці та повторної перевірки сума встановлених порушень зросла до 18,4 млн грн. Аналогічно декларації низки високопосадовців успішно проходили автоматизований контроль, хоча згодом правоохоронці заявляли про значно масштабніші підозри.
Розслідувачі зазначають, що торік НАЗК витратило на власну діяльність 593 млн грн, із яких понад 500 млн грн спрямувало на оплату праці. В агентстві працювали 413 осіб, а середня річна зарплата співробітника становила близько 1,2 млн грн. Водночас, за оцінками членів громадської ради при НАЗК, безпосередньо перевіркою декларацій та моніторингом способу життя посадовців займається лише близько 10% персоналу.
Окрему увагу журналісти приділили питанню незалежної оцінки роботи агентства. Попри вимогу закону проводити аудит НАЗК кожні два роки, за майже десятирічне існування органу такий аудит відбувся лише один раз. Тоді аудитори не визнали агентство неефективним, однак і не змогли дійти висновку про його ефективність.
