Працівники американської розвідки дійшли висновку, що спецпідрозділ військової розвідки Московії таємно пропонував талібанським бойовикам винагороду за вбитих вояків коаліційних сил в Афґаністані, зокрема за вбивство американських військових — і це було вже під час переговорного процесу з укладення миру для завершення цієї довготривалої війни.США ще декілька місяців тому дійшли висновку, що московський спецпідрозділ (29155 — прим. Radio Lemberg), якого позв’язують зі спробами замахів та іншими прихованими операціями в Европі (зокрема отруєння Скрипалів у Солзбері — прим. Radio Lemberg), метою яких є дестабілізувати Захід чи помститися перебіжчикам, минулого року таємно пропонував винагороду за успішні атаки.
Розвідка США є переконаною, що ісламські бойовики чи позв’язані з ними добре озброєні кримінальні елементи отримують грошові винагороди. У 2019 році у боях в Афґаністані було вбито 20 американських солдат, але неясно, які саме з тих смертей є під підозрою.
Працівники американських розвідорганів кажуть, що з одержаними даними ознайомили президента Трампа, і що Рада Національної Безпеки Білого Дому обговорювала проблему на міжвідомчій зустрічі наприкінці березня. Чиновники розробили план потенційних варіантів реагування на повідомлення, починаючи від дипломатичної скарги Москві і вимоги припинити свої злочинні дії, і закінчуючи новими санкціями та іншою можливою реакцією. Однак будь-який крок ще має затвердити Білий Дім.
Операція зі заохочення вбивств солдат США та НАТО є серйозною та провокативною ескалацією того, що американські та афґанські посадовці називають московською підтримкою Талібану, і це є першим випадком, коли стало відомо, що московські шпигуни організовують атаки на вояків Заходу.
Будь яка співпраця з Талібаном, яка закінчувалася смертями американських вояків, є також серйозною ескалацією московської так званої гібридної війни проти США — стратегії дестабілізувальних заходів шляхом поєднання таких тактик, як кібератаки, поширення фейкових новин та приховані військові операції, які Кремль завжди заперечує.
Прес-секретар президента Владіміра Путіна — Дмітрій Пєсков — сказав, що Кремль про такі звинувачення ніхто не повідомив. «Якщо хтось висунить їх нам, то ми відповімо на них», — сказав він.
Речник Талібану — Забіула Муджагід — заперечив, що повстанці «мають будь-які зв’язки з будь-якою розвідслужбою» і назвав повідомлення про це спробами дискредитувати їх.
«Такі угоди з московською розвідкою є безпідставними. Ми роками вибирали собі цілі та самі за допомогою своїх ресурсів проводили операції зі вбивств, — сказав він. — Але все змінилоя після нашої угоди з американцями. Їхні життя — в безпеці, і ми не атакуємо їх».
Спікери Ради Національної Безпеки, Пентагону, Державного департаменту та ЦРУ відмовилися надавати коментар.
Чиновники, дотичні до розвідслужб не пояснили, чому Білий Дім не поспішає реагувати на дані про Московію.
Трамп же притримується люб’язного підходу до Московії, хоча деякі з його найближчих радників, зокрема держсекретар Майк Помпео, закликають до жорсткішої політики щодо Москви.
На гельсінському саміті у Фінляндії у 2018 році Трамп твердо заявив, що вірить словам Путіна про те, що Кремль не втручався у президентські вибори 2016 року, хоча керівництво американських розвідслужб в цілому погодилося, що втручання було. Трамп також розкритикував закон про санкції проти Московії, коли він його підписав після того, як величезною більшістю голосів його прийняли в Конґресі. Крім того, американський президент неодноразово робив заяви, які відверто підривали роль НАТО у спротиві московській агресії в Европі.
Чиновники, які погодилися говорити на умовах анонімності, описують тонкощі розвідки та внутрішні обмеження. Вони сказали, що цю інформацію (про платню Талібану — прим. перекладача) тримали у великому секреті. Проте, цього тижня адміністрація президента її багато обговорювала, зокрема поділилася цією інформацією з британським урядом, адже британські сили теж були під загрозою.
Повідомляють, що розвідка у своєму висновку базувалася щонайменше на допитах захоплених афґанських бойовиків та злочинців. Працівники розвідки не описали механізм цієї московської спецоперації, зокрема як обирали мішені для атак чи як гроші переходили з рук в руки. Також неясно, чи московські оперативники були безпосередньо в Афґаністані чи вони зустрічалися зі своїми талібанськими партнерами деінде.
Ці одкровення (про московську спецоперацію — прим. перекладача) попали у фокус уваги адміністрації Трампа у досить неспокіний та сумнівний час. Хоч розвідка зібрала всі дані ще на початку року, міжвідомча зустріч у Білому Домі відбулася тоді, коли криза з коронавірусною пандемією набирала обертів, а робота в багатьох штатах через неї припинялася.
Мало того, через те, що пан Трамп прагне бути переобраним у листопаді, він хоче досягти миру з Талібаном, щоби завершити війну в Афґаністані.
І американські, і афґанські посадовці й раніше звинувачували Московію у наданні Талібану стрілецької зброї та іншої підтримки, що призводить до подальшої дестабілізації, хоча уряд Московії продовжує називати такі звинувачення безпідставними та «порожніми плітками».
«У нас з Московією в Афґаністані однакові інтереси, тож вони очевидно діють на підрив наших інтересів», — сказав в інтерв’ю BBC у 2018 році командир американських сил в Афґаністані — генерал Джон Ніколсон.
Хоч сили коаліції і зазнали низки бойових втрат минулого літа та на початку осені, з того часу було вбито лише декількох вояків. Четверо американців загинули в бою на початку 2020 року, проте Талібан не атакує американських позицій після лютневої угоди
Американські війська теж різко зменшили свою активність за межами баз розташування та скоротили кількість атак через коронавірус.
Хоч працівники розвідки і сказали, що вони є впевненими в тому, що московські оперативники пропонували та платили грошові винагороди афґанським бойовиками за вбивство американців, але їм невідомо, на якому саме високому рівні керівництва Московії цю приховану спецоперацію було затверджено, і якою може бути її мета.
Деякі посадовці припускають, що таким чином московити мстяться силам НАТО за бої у Сирії в 2018 році, під час яких американські вояки вбили кілька сотень вояків про-сирійських сил, зокрема багатьох московських найманців, під час наступу на американський аванпост. Також припускають, що московити просто намагаються зруйнувати мирні перемовини, щоб США й надалі застягли в Афґаністані. Їхні мотиви залишаються незрозумілими.
Причетні до справи посадовці сказали, що уряд вважає цю спецоперацію творінням спецідрозділу 29155 — частини московської військової розвідки, відомої під назвою ГРУ. Цей спецпідрозділ також позв’язують з отруєнням нервово-паралітичною речовиною у Солзбері у 2018 році колишнього агента ГРУ — Сєрґєя Скріпаля, який працював на британську розвідку, та його доньки.
Західна розвідка стверджує, що цей спецпідрозділ, який вже діє більше 10 років, спеціально скеровано Кремлем нароведення кампанії з дестабілізації ситуації в західних країнах — шляхом диверсій, саботажів і вбивств. Окрім отруєння 2018 року, агенти ГРУ є відповідальними за спробу державного заколоту в Чорногорії в 2016 році та в отруєнні виробника зброї в Болгарії торік.
Посадовці американської розвідки стверджують, що саме ГРУ було і в центрі прихованих спроб Москви втрутитися в президентські вибори США 2016 року. Ще за декілька місяців до цих виборів, американці звинувачували два спецпідрозділи ГРУ, відомі під номерами 26165 та 74455, у гакінгу серверів Демократичної партії та використанні WikiLeaks для публікації внутрішніх переписок.
Те, як Трамп обходиться з питаннями стосовно Московії та Путіна, особливо критикують частково через те, що метою всіх вище згаданих дій було допомогти йому на виборах. Розслідування спеціального прокурора дізналося, що кампанія Трампа заохочувала втручання Московії та сподівалася скористатися нею, проте це розслідування не знайшло достатньо доказів для того, щоби довести, що помічники Трампа брали участь у будь-якій злочинні змові з Москвою.
Пов’язані зі спецпідрозділом 29155 операції є набагато брутальнішими, ніж ті, які виконувалися московськими кіберпідрозділами. Його офіцерів часто називають військовими ветеранами, які пройшли багато років служби, і які в деяких випадках навіть воювали у програній війні СРСР в Афґаністані в 1980-х роках. Ще ніколи цей підрозділ не звинувачували в організації атак проти солдат західної коаліції, проте знайомі з його операціями американські посадовці кажуть, що цей спецпідрозділ активно діє в Афґаністані вже багато років.
Хоча Московія й оголосила Талібан терористичною організацією в 2003 році, в останні роки відносини між ними покращуються. Представники Талібану приїжджали до Москви на мирні перемовини разом з іншими відомими афґанцями, зокрема з колишнім президентом Гамідом Карзаї. На цих перемовинах не були присутніми ні представники чинного уряду в Афґаністані, ні представники США. І схоже, що тоді вони діяли всупереч спробам американців покласти край цьому конфлікту.
Викриття операції сталося тоді, коли пан Трамп заявив про свій намір запросити пана Путіна на розширену зустріч G7, однак напруга між американськими та московськими військами значно зростає.
Серед кількох останніх випадків можна згадати інциденти в міжнародному повітряному просторі неподалік берегів Аляски та над Чорним і Середземним морями, де військові лікати цих країн намагалися перехопити один одного.
Charlie Savage, Eric Schmitt, Michael Schwirtz,
The New York Times, 26.06.2020
