У Росії вдвічі впав попит на антидронові рушниці, які купували для захисту від українських безпілотників переважно спецпідрозділи Росгвардії та охоронні організації.
У січні - травні 2024 року в країні було продано на 50% рушниць менше, ніж за той самий період минулого року. Це випливає з даних маркетплейса систем безпеки "Техключи.рф", які наводять росЗМІ.
"Попит на антідронові рушниці дійсно знизився і буде знижуватися далі, оскільки приходить розуміння, що вони недостатньо ефективні, а іноді й повністю даремні", - говорить комерційний директор "Лабораторії майбутнього", компанії-учасниці ринку НТІ "Аеронет" Павло Камнєв.
За його словами, рушниці мають масу недоліків, найістотніший з яких - спрямований промінь з обмеженням потужності.
Найчастіше антидронові рушниці торік закуповували для охорони об'єктів паливно-енергетичного комплексу - на них припадало до 70% усіх продажів, ще 20% - на промислові об'єкти і 10% - на приватні об'єкти, каже гендиректор "Техключи.рф" Тигран Ісраелян.
Тепер замість антидронових рушниць покупці цікавляться комплексними системами захисту від дронів. Кількість таких запитів за перші п'ять місяців 2024 року зросла на 20% - зі 142 до 170, зазначив Ісраелян. Однак разом із попитом зросли і ціни: у січні-травні 2024 року одиниця обладнання подорожчала в середньому на 20% рік до року, випливає зі статистики "Техключи.рф".
"Середня вартість однієї системи засобів радіовиявлення або радіопридушення починається від 10 млн руб., куди входить обладнання без урахування передпроєктного обстеження, проєктування, монтажу, пусконалагодження та навчання персоналу. Вартість захисту під ключ великих або протяжних об'єктів починається від 150 млн руб.", - розповів Ісраелян.
За останній рік найбільші енергетичні компанії Росії витратили щонайменше 1 млрд руб. на закупівлю засобів протидії безпілотникам, підраховували "Важные истории" на основі тендерів "Роснефти", "Лукойла", "Башнефти", "Славнефти" і "Транснефти".
Однак антидронові рушниці, стаціонарні системи радіоелектронного виявлення та придушення безпілотників, а також натягнуті сітки, які мають затримувати літаючі об'єкти, не допомогли убезпечити НПЗ.
З початку 2024 року Україна сконцентрувалася на ударах безпілотниками по паливно-енергетичному комплексу (ПЕК) Росії. За п'ять із половиною місяців атак зазнали понад 40 нафтобаз і нафтопереробних заводів (НПЗ). У Центральній і Південній Росії удари припали майже по всіх найбільших НПЗ. Після цього російська влада вирішила засекретити оперативну статистику з випуску палива в країні.
