Саміт НАТО у Вашингтоні добігає кінця і, схоже, на ньому пролунали основні заяви для України. Проте третій день обіцяє стати не менш цікавим.
Підсумки другого дня саміту і чого чекати сьогодні.
Підсумкова декларація містить близько 60 згадок про Україну. Зокрема, йдеться про те, що повномасштабне вторгнення Росії підірвало глобальну безпеку, а самого агресора названо прямою загрозою країнам НАТО.
Союзники схвалили створення Служби допомоги та навчання НАТО у сфері безпеки для України (NTASU). Її мета - поставити допомогу на постійну основу. Нова структура діятиме у країнах Альянсу для підтримки українських зусиль із самооборони. NTASU не зробить НАТО стороною конфлікту, але забезпечить трансформацію Сил оборони України в рамках інтеграції з Північноатлантичним альянсом.
Також оголошено довгострокову допомогу в галузі постачання військової техніки та створення сил, здатних протистояти російській агресії. Країни НАТО зроблять пропорційні внески, щоб на 2025 рік забезпечити базове фінансування на 40 млрд євр .
Зобов'язання поширюються на:
Союзники звітуватимуть двічі на рік. Перегляд внесків країн НАТО буде проводитися на майбутніх самітах НАТО, починаючи з 2025 року.
Крім того, просунувся вперед запуск Спільного аналітичного, навчального та освітнього центру НАТО-Україна (JATEC). А також ухвалено рішення призначити старшого представника НАТО в Україні.
Окремо йдеться про незворотність членства в Альянсі. У комюніке підкреслюється прогрес, досягнутий після саміту-2023 у Вільнюсі.
"Оскільки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО", - йдеться у заяві.
Акцент на тому, що запрошення НАТО надішле після того, як будуть виконані умови та досягнуть консенсусу серед союзників. Рішення саміту у комплексі з подальшою роботою утворюють "міст" до членства України.
Польський президент Анджей Дуда вважає, що є надія на запрошення України вже на саміті-2025, який відбудеться у Гаазі (Нідерланди).
Вперше вирішальним чинником, що сприяє війні Росії проти України, названо Китай. НАТО закликає Пекін припинити поставки компонентів озброєнь, обладнання та необхідної сировини для російської військово-промислової бази. Офіційний Пекін вважає звинувачення "провокаційними і такими, що містять явну брехню і наклеп".
Також наголошується, що Росія посилила гібридну агресію проти членів НАТО через акти саботажу, насильства, провокацій на кордоні, кампанії з дезінформації тощо. Якщо вони досягнуть рівня збройного нападу, Альянс готовий застосувати ст.5 про колективний захист.
На полях саміту пролунали новини про багатоцільові винищувачі F-16. За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, перші одиниці для України вже на шляху.
"Я радий оголосити, що поки ми зараз говоримо, ведеться передача F-16 із Данії, з Нідерландів", - зазначив він.
У спільній заяві президента США Джо Байдена та прем'єрів Данії та Нідерландів - Метте Фредеріксен та Діка Схофа - підтверджується, що процес передачі розпочався, і перші F-16 почнуть літати в Україні вже цього літа. Інші деталі не наводяться з міркувань безпеки.
Президент України Володимир Зеленський назвав це чітким сигналом того, що здатність Росії тероризувати українців скорочуватиметься. І F-16 допоможуть захиститися від таких атак, як удар 8 липня по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві.
За його словами, поточні потреби Повітряних сил оцінюються у 128 літаках. І станом на даний момент є рішення щодо 10-20 винищувачів.
Зазначимо, раніше Данія обіцяла передати 19 літаків, Нідерланди - 24, Бельгія - 30. Учора норвезький прем'єр Йонас Гар Стьоре оголосив, що його країна передасть шість винищувачів F-16, причому розпочне ще у 2024 році. Таким чином, йдеться про обіцяні 79 літаки, поставки яких, звичайно, будуть розтягнуті в часі.
Також стало відомо, що саме Україна поставила на паузу питання передачі винищувачів Gripen. За словами міністра закордонних справ Швеції Тобіаса Біллстрема, фокус на F-16 не має нічого спільного з рішенням шведського уряду.
"Україна дійшла висновку, що одночасно мати дві системи винищувачів - і F-16, і Gripen - надто багато", - сказав він і додав, що Стокгольм не закритий для можливих поставок у майбутньому.
Президент Зеленський зустрівся із представниками оборонних компаній США. Там порушувалися питання спільного виробництва боєприпасів, систем протиповітряної оборони, артилерії, бронетехніки та дронів, а також ремонту та обслуговування військової техніки.
Міністр оборони Рустем Умєров за підсумками зустрічі із колегами з Данії та Нідерландів оголосив про створення "Оборонного фонду". За його словами, створення спільних підприємств є пріоритетом, тому Україна зацікавлена в інвестиціях у виробництво зброї.
Він також зазначив, що Данія стала першою країною, яка безпосередньо фінансуватиме виробництво в Україні. Як результат - перший контракт уже підписано.
Згідно з повідомленням датського міноборони, Копенгаген розмістив замовлення на 18 самохідних артилерійських установок "Богдана" для Збройних сил. Очікується, що їх буде поставлено найближчими місяцями.
"Це дає очевидні логістичні переваги і допомагає вибудувати оборонну промисловість України. Артилерійські гармати українського виробництва відіграють центральну роль у якості пілотного проекта", - зазначив міністр Троельс Лунд Поульсен і висловив сподівання, що данська модель стане прикладом для інших країн.
Для закупівлі виділено суму 1,2 млрд датських крон. Або 160 млн євро в перерахунку на європейську валюту.
Низка представників країн НАТО також анонсували надання додаткової допомоги. Португальський прем'єр Луїш Монтенегру заявив, що цього року вона досягне 220 млн євро і стільки ж у 2025 році.
На зустрічі з Зеленським прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив військовий пакет на 500 млн канадських доларів (близько 366 млн доларів США). Сторони також обговорили співпрацю у рамках коаліції винищувачів. Передбачається, що канадська сторона приєднається до тренувань українських пілотів на авіасимуляторах.
Нідерланди спрямують 300 млн євро на закупівлю боєкомплектів для F-16, які незабаром отримає Україна. Ця сума передбачена на додаток до 150 млн євро, виділених раніше.
"Боєприпаси для F-16, які ми закуповуємо, можуть допомогти відбити російські атаки. Агресія Путіна не знає кордонів, тому наша підтримка має тривати повним ходом", - наголосив міністр оборони Рубен Брекельманс.
На третій день саміту НАТО заплановано досить насичену програму. О 17:00 за київським часом розпочнеться засідання Північноатлантичної ради на рівні лідерів країн-учасниць Альянсу, Індо-Тихоокеанського регіону та Євросоюзу.
Потім о 21:00 пройде засідання Ради Україна-НАТО і за дві з половиною години генсек Єнс Столтеберг дасть підсумкову прес-конференцію.
Напередодні на полях саміту Україна підписала угоду про співпрацю у сфері безпеки із Люксембургом. У документі йдеться, що цього року Люксембург виділив 80 млн євро на оборонну допомогу і зобов'язується зберегти динаміку протягом 10 років. Крім того, в рамках ІТ-коаліції надасть можливості провідних навчальних закладів у кіберсфері.
Окремі блоки стосуються залучення інвесторів до української "оборонки", підтримки біженців та зусиль зі звільнення полонених українців та депортованих дітей з Росії. Люксембург, як одна з країн-засновників Альянсу, підтверджує відданість вступу України до НАТО.
Учора президент Зеленський анонсував підписання угоди про безпеку із ще однією країною. Інформації, з якою саме, ще немає, але, ймовірно, новини будуть уже сьогодні.
Очікується, що перед засіданням Ради Україна-НАТО відбудеться його зустріч із президентом США Джо Байденом. Як заявили в Білому домі, вона пройде в конвенційному центрі, де тривають сесії саміту, о 20:30 за Києвом. Це буде третя зустріч лідерів за останні кілька місяців.
Однією з тем, ймовірно, стане дозвіл США на удари по військових аеродромах на російській території. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше анонсував з цього приводу контакти з американськими чиновниками.
Примітно, що недавній противник допомоги Україні спікер Палати представників Майк Джонсон вже виступив за зняття обмежень. За його словами, Сили оборони мають воювати, як вважають за потрібне, і "такою є воля Конгресу". Чи зможе українська делегація досягти свого в рамках нинішньої поїздки до Вашингтона, стане відомо найближчим часом.
