Оборонна промисловість має отримати довгострокові контракти від урядів західних держав для забезпечення безпечного розвитку і роботи, насамперед для заповнення потреб України, а в другу - для наповнення власних складів.Про це
в коментарі Guildhall заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галлер (EPP).
«Практичний крок у рамках індустріального оборонного протистояння з Росією - це, щоб наші уряди дали дуже конкретні довгострокові завдання для відповідної галузі. Тому що, якщо промисловість не матиме довгострокових контрактів від урядів, вона не зможе дозволити собі більше інвестувати, наймати і навчати людей. Тому існує безліч проблем. Перша проблема - це робоча сила. Її недостатньо і її важко роздобути. Потрібен час, щоб навчити людей. І ще одна проблема, принаймні в Німеччині, полягає в тому, що уряд не дає достатньої кількості замовлень. Зараз начебто є замовлення на близько 8 мільярдів євро для компанії Rheinmetall - це найбільше замовлення за всю історію Німеччини. Але все це потрібно підтримувати і продовжувати. У них має бути безпечне довгострокове планування», - заявив євродепутат.
«Я постійно стверджую, що все вироблене (європейським ОПК - ред.) безумовно буде куплено німецькою або іншими арміями НАТО, або ЄС, або безпосередньо Україною. Суть у тому, що цей потенціал може і повинен бути розширений. Але вони (виробники зброї - ред.) все ще занадто стримані, щоб виробляти те, що буде відправлятися для поповнення складських запасів. Хоча як таких запасів і немає, вони не перебувають на складах, а використовуються негайно. Тож тут потрібно змінювати мислення і ставлення до цього. Але ми перебуваємо на правильному шляху. Якщо подивитися цифри загалом по Європі, то обсяг (зброї та інших матеріалів - ред.) демонструє тенденцію до зростання, але поки що не до такої міри, як потрібно. А необхідний ступінь - це поповнити наші запаси і збільшити поставки вам (Україні - ред.). Тож, по-перше, нам потрібно збільшити поставки Україні, а по-друге, мати ще більше зброї, щоб поповнити наші власні запаси», - зазначив німецький політик.
«Хорошим рішенням міг би стати ленд-ліз (державний акт США, що дозволив у 1941-1945 роках постачати їхнім союзникам у Другій світовій війні боєприпаси, техніку, продовольство, медичне обладнання та ліки, стратегічну сировину, включно з нафтопродуктами, без оплати. Усі поставки за ленд-лізом оплачувало казначейство США, повернення справної зброї і техніки, що залишилася, повинно було відбуватися після завершення воєнних дій - ред.). За часів Другої світової війни, завдяки ленд-лізу промисловість могла бути впевнена, що будуть замовлення і оплата. Цей закон про ленд-ліз зіграв важливу роль у тому, що американці змогли постачати британцям усе необхідне. І іншим союзникам, звісно, теж, зокрема СРСР (...) Ідея використати ленд-ліз виникла у мене вже понад два роки тому. Вона все ще актуальна, хоч до цих пір і не виконується. Але дискусія на цю тему обов'язково має вестися», - резюмував Майкл Галлер.