Зростають побоювання з приводу подальшого членства Угорщини в НАТО, оскільки дії та заяви угорського уряду ставлять під сумнів готовність країни виконати свої зобов'язання за статтею 5 Вашингтонського договору в разі військового конфлікту в Європі.
Про це
заявили в Інституті Роберта Лансінга.
Високопоставлені представники НАТО висловлюють тривогу з приводу загрози збройного зіткнення з Росією. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус нещодавно заявив, що збройні сили Німеччини мають бути готові до війни до 2029 року. Зі свого боку, глава оборони Естонії генерал-майор Вахур Карус повідомив, що керівництво НАТО доручило Естонії підготуватися до потенційного конфлікту з Росією. Ці висловлювання підкреслюють серйозність побоювань про можливість війни з Росією в найближчому майбутньому.
Однак Угорщина, яка фактично стала сателітом Росії в Європі, викликає серйозні питання щодо її лояльності альянсу. Радник прем'єр-міністра Угорщини Балаж Орбан в інтерв'ю зазначив, що Угорщина, якби зіткнулася з російською агресією, не стала б чинити військовий опір. Він пояснив, що досвід історичних втрат, таких як повстання 1956 року, змушує Угорщину уникати участі в таких конфліктах.
Ці коментарі викликають глибоке невдоволення, оскільки вони ображають пам'ять угорців, які загинули за незалежність країни. Залежність Угорщини від Росії ставить під сумнів її спроможність виконати зобов'язання щодо колективної оборони НАТО в разі нападу на членів альянсу, таких як країни Балтії, Польща або Скандинавія.
Фактично, дії уряду Віктора Орбана відкривають шлях для можливої капітуляції Європи перед Росією без бою. У цьому контексті роль Угорщини в НАТО стає ще більш спірною. Існують побоювання, що країна може перекласти тягар захисту євроатлантичного простору на США та провідні європейські держави, такі як Німеччина, Франція та Велика Британія. Крім того, виникають питання про безпеку розвідувальних даних, якими Угорщина обмінюється з партнерами по альянсу.
Позиція Будапешта стає серйозною проблемою для НАТО. Політичний курс Угорщини загрожує безпеці альянсу і вимагає вжиття заходів для забезпечення його ефективності перед обличчям внутрішніх викликів.
