Росія розглядає можливість стрімкого удару по Сувалкському коридору — вузькій 65-кілометровій ділянці землі між Калінінградською областю та Білоруссю, що з'єднує Польщу з Литвою — щоб спровокувати пряме зіткнення з НАТО і змусити альянс застосувати статтю 5.
Про це
заявили в Інституті Роберта Лансінга (RLI).
Фахівці RLI підкреслюють: наступ на коридор став би повномасштабним нападом на територію НАТО. Кремль може зважитися на цей крок, якщо зазнає серйозних невдач в Україні або зіткнеться з раптовою політичною кризою в Білорусі. Інший можливий тригер — внутрішньополітичні зміни в США, які послаблять єдність Заходу.
Цілі Москви включають ізоляцію Естонії, Латвії та Литви від решти альянсу, зрив подальшого розширення НАТО і отримання важелів тиску на переговорах про припинення війни в Україні. Експерти відзначають, що, незважаючи на посилення сил стримування НАТО, регіон залишається вразливим для раптової гібридної або короткої кінетичної атаки.
В Інституті Роберта Лансінга виділяють три основні схеми можливої операції. Перша — гібридне вторгнення: в коридор проникнуть нерегулярні загони під виглядом «білоруських добровольців»; їх завдання — дестабілізувати регіон і посіяти політичний хаос. Друга — удар з коротким попередженням: механізовані підрозділи з Калінінграда і Білорусі спробують захопити коридор менш ніж за три дні за підтримки радіоелектронної боротьби, десанту і кібератак по критичній інфраструктурі Польщі та Литви. Третій сценарій — регіональна ескалація, коли Росія розширить бойові дії на всю Прибалтику, застосує ракети «Іскандер» і посилить ядерний шантаж, якщо вважатиме поразку екзистенційною загрозою.
Країни НАТО, за оцінкою експертів, здатні повернути контроль над коридором лише за умови швидкої мобілізації Сил реагування і рішучого політичного консенсусу. Однак Угорщина і Туреччина можуть затягнути процес прийняття рішень, домагаючись додаткових поступок. США, Велика Британія, Польща, Скандинавія і балтійські республіки залишаються ядром швидкого реагування; Німеччина, Франція та Італія відіграють ключову роль у логістиці та командному забезпеченні.
Окремий розділ доповіді присвячений ризику ядерної ескалації. Стратегічний удар вважається малоймовірним, але тактичний вибух або демонстраційний підрив над Балтійським морем допускається як засіб тиску на НАТО. Експерти нагадують: російська військова доктрина все частіше трактує ядерну загрозу як інструмент примусу, особливо якщо звичайні війська зазнають поразки.
Для запобігання кризи аналітики рекомендують збільшити передову присутність НАТО в Польщі, Литві та Латвії, створити постійну багатонаціональну бригаду для оборони Сувалкського коридору, розширити зони ППО та A2/AD, провести регулярні навчання за цим сценарієм і посилити спільну розвідку, щоб виявляти ранні сигнали передислокації російських військ і гібридних операцій.
Аналітики підкреслюють: єдність і оперативність альянсу стануть вирішальним фактором. Якщо НАТО проявить нерішучість, Москва сприйме це як зелене світло для подальшої ескалації; якщо ж відповідь буде швидкою і жорсткою, конфлікт вдасться зупинити на рівні стримування.
