У росії наприкінці 2025 року розгортається масштабна криза у сфері імунопрофілактики. 
Закупівлі вакцин скорочені до мінімуму: препарати проти менінгококової інфекції покривають лише тринадцять відсотків потреби, вакцини проти вірусу папіломи людини – п’ять відсотків. Падіння обсягів закупівель стосується і базових препаратів із «Національного календаря профілактичних щеплень» – кору, краснухи, паротиту, дифтерії та кашлюку. Якщо у 2024 році на тендери виділялося понад сорок мільярдів рублів, то у 2025 році ця сума скоротилася до шести з половиною мільярдів.
Наслідки проявилися у статистиці захворюваності: кір зріс у одинадцять разів, краснуха – у шість, коклюш – у чотири з половиною. Епідеміологи прямо пов’язують це зі зниженням рівня колективного імунітету, спричиненим недостатньою вакцинацією. Профільні експерти констатують провал державної політики: сімдесят відсотків оцінюють заходи імунопрофілактики як незадовільні, а шістдесят відсотків називають головною причиною нестачу бюджетних коштів.
Офіційне пояснення мінздраву рф зводиться до «стратегії розвитку імунопрофілактики до 2035 року» та залежності від виробництва російських вакцин «повного циклу». Водночас очевидно, що ключовим чинником є пріоритетність фінансування війни проти України, яка витісняє витрати на охорону здоров’я. На цьому тлі додатковим каталізатором є рух антивакцинаторів, що набирає силу в російському суспільстві й фактично стає союзником влади в руйнуванні системи щеплень.
Таким чином, росія входить у фазу масштабної епідеміологічної загрози. Поєднання бюджетної економії, дефіциту вакцин та соціальних настроїв створює умови для неконтрольованого поширення небезпечних інфекцій. Це не лише підриває внутрішню стабільність, але й формує ризики для сусідніх країн.
