Суботня атака Ізраїлю на 30 іранських паливних сховищ спричинила першу серйозну кризу у відносинах між Вашингтоном та Тель-Авівом з початку воєнної операції. 
За даними видання
Axios, реакція американської сторони на масштаби руйнувань була вкрай різкою, а один із посадовців охарактеризував її питанням: «Якого біса?». Хоча ізраїльська армія заздалегідь попередила союзника про плани нанесення ударів, у Білому домі були впевнені, що атака матиме обмежений характер, і виявилися абсолютно не готовими до її реальних масштабів.
Основне занепокоєння Вашингтона викликане кількома факторами. По-перше, уражені об’єкти забезпечували потреби цивільного населення, що, на думку американських аналітиків, може дати зворотний ефект: замість послаблення режиму це може згуртувати іранців навколо влади проти зовнішнього агресора. По-друге, адміністрація Дональда Трампа вкрай стурбована ситуацією на енергетичному ринку. Радники президента зазначають, що кадри палаючих нафтобаз лякають інвесторів, провокують стрибок світових цін на нафту і, як наслідок, призводять до здорожчання бензину на американських АЗС, що є політично чутливим питанням всередині США.
Зі свого боку Ізраїль наполягає на військовій доцільності операції. Ізраїльські військові стверджують, що знищена паливна інфраструктура використовувалася іранською владою для забезпечення армії, а сама атака була стратегічним сигналом для Тегерана з вимогою припинити обстріли ізраїльських цивільних об'єктів. Проте позиція Трампа залишається жорсткою – за словами його радників, президент хоче «зберігати нафту, а не спалювати її». Очікується, що ці стратегічні розбіжності стануть ключовою темою найближчих переговорів на високому політичному рівні між союзниками.
