Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ в етері німецького телеканалу ARD прокоментував повідомлення авторитетного тижневика Der Spiegel про виявлення архівного документа, в якому західні дипломати на початку 1990-х років нібито назвали «неприйнятним» розширення Північноатлантичного альянсу на схід. 
Столтенберґ запевнив, що західний оборонний блок не порушив жодної обіцянки. За його словами, ніколи не існувало жодної юридично підтвердженої угоди щодо відмови від планів прийняття до НАТО держав, які раніше входили до комуністичного блоку.
«Ні. НАТО ухвалює рішення разом із 30-ма країнами-членами, немає ніде рішення, в якому країни НАТО домовилися відмовитися від того, що написано в засадничому договорі НАТО – у Вашінґтонському договорі», – наголосив Єнс Столтенберґ.
Він вказав на те, що в договорі про створення Альянсу чітко прописано – країни Європи мають право вступати до НАТО. «Це також зазначено в інших міжнародних документах, які визначають безпеку в Європі. Серед них Гельсінський заключний акт і Паризька хартія 1990 року», – нагадав керівник НАТО.
18 лютого часопис Der Spiegel опублікував матеріал під назвою «Нещодавнє виявлення документа 1991 року підкріплює російські закиди» (Neuer Aktenfund von 1991 stützt russischen Vorwurf). У ній йшлося про те, що професор Бостонського університету Джошуа Шіфрінсон (Joshua Shifrinson) знайшов у Британському національному архіві нещодавно розсекречений протокол зустрічі політичних директорів міністерств закордонних справ США, Великої Британії, Франції та Німеччини, яка відбулася у Бонні шостого березня 1991 року. Темою була безпека у Центральній та Східній Європі.
У документі, зокрема, цитуються слова представника ФРН Юрґена Хробоґа (Jürgen Chrobog): «Ми чітко дали зрозуміти на перемовинах “2 плюс 4”, що ми не розширюємо НАТО за межі Ельби. Тому ми не можемо запропонувати Польщі та іншим членство в НАТО». А представник США Раймонд Зейтц (Raymond Seitz), своєю чергою, зауважив: «Ми дали зрозуміти Радянському Союзу на перемовинах “2 плюс 4”, що ми не маємо наміру здобувати вигоду від виведення радянських військ зі Східної Європи».
Західні експерти, коментуючи цей протокол, вже заявили, що він не має жодної юридичної сили й свідчить лише про те, що 1990 року відбувалися відповідні дискусії, які так і не вилилися в жодні зобов’язуючі угоди.
