Чотири колишні верховні головнокомандувачі союзних сил США та НАТО в Європі, генерали у відставці Уеслі Кларк (1997 – 2000), Джозеф Ролстон (2000 – 2003), Джеймс Джонс (2003 – 2006) та Філіп Брідлав (2013 - 2016) прокоментували хід та перші результати російсько-української війни.
Про це повідомляє Голос Америки.
"Ми всі пам'ятаємо довгі промови і довгу статтю Путіна про те, що Україна – це насправді Росія, що Україна – не країна, українці – не українці, а росіяни", – нагадав генерал Брідлав. Якщо окинути все що відбувається стратегічним поглядом, то стає ясно: йдеться про "набагато більше, ніж Україна". Путін "зайнявся переписуванням повоєнної історії, намагається відновити "сферу впливу", хоче знову мати свої сателітні уряди у всіх державах, що межують з Росією", наголошує Брідлав.
Генерал Джонс згадує: "Коли я був радником національної безпеки, а Путін – прем'єр-міністром, я був присутній на протокольному сніданку за його участю. Пам'ятаю, як Путін без жодного приводу близько години розповідав нам, якою великою катастрофою на планеті став розпад радянської імперії і як НАТО завжди був заклятим ворогом Росії. Схоже, він справді вірить у це, і в його свідомості гніздиться міф про те, що НАТО обіцяло ніколи не розширитись. Ця помилка мотивує його протягом багатьох років".
Генерал Ролстон звертає увагу на логічну помилку Путіна: "Мушу зізнатися, мене здивувало, що він пішов на повномасштабне вторгнення, тому що його стратегічний інтерес був розколоти НАТО і зменшити нашу присутність на сході Європи. Але те, що він здійснив, навпаки робить альянс згуртованішим, змушуючи нас зміцнити східний фланг".
У грудні Путін "передав нам два документи з ультиматумом, і ми довго пояснили йому, що станеться, якщо він вторгнеться. Він все це зважив і все одно напав, – зазначає Брідлав. – Отже, наша тактика пасивного стримування Путіна знову не спрацювала. Тому зараз треба десять разів подумати, перш ніж повторювати цей прийом... "Якщо ти зробиш це, то ми зробимо те, а якщо ти зробиш ось це, то ми тоді додамо он то" - такі міркування пасивні за своєю природою, всі що вони роблять – віддають ініціативу супротивникові, – вважає генерал Брідлав. - Виходить, спочатку діє Путін, а потім ми реагуємо. Це поступка ініціативи ворогові: нас зовсім не цьому навчали в армії! Ми повинні захопити ініціативу".
З цією тезою погодилися всі учасники круглого столу. Колишній льотчик-винищувач Бридлав додає: "Кожен бойовий льотчик знає: найкраща оборона у повітрі – випущена ракета. Пасивне стримування зайшло в глухий кут. Путін давно перейшов до того, що він називає "активними заходами" і наше стримування не втримало його від військового вторгнення в Україну".
Брідлав вважає, що саме зайва нерішучість може зараз спровокувати супротивника на подальші агресивні дії і таким чином призвести до Третьої світової війни. "Ви не можете просто сховатись за червоною лінією кордонів НАТО та відсидітися. Якщо ми не хочемо Третьої світової, то Україна – це саме те місце, де вона може бути зупинена".
Розмірковуючи про цілі альянсу в російсько-українській війні, Брідлав виділяє три з них: зберегти НАТО та його світову стабілізуючу роль. Утримати Китай від потенційно можливих у майбутньому агресивних кроків. Але найтермінове – зробити все, щоб перешкодити російським зусиллям поневолити Україну. "Переговори — це довга дискусія після бійки, але їхній результат буде вирішено тим, що відбувається зараз у полі бою", – наголошує генерал.
Генерал Кларк ще більше загострює глобальне значення моменту: "Путін поставив на кін усе своє майбутнє, і це є дестабілізуючим фактором у Європі". Якщо компроміс його не влаштує, він намагатиметься повернутися "за ще одним шматком пирога і не задовольнитися стабілізацією". Ключовий висновок: у вільного світу сьогодні є можливість для чогось набагато більшого, ніж просто припинення вогню. Ми маємо шанс на серйозний успіх проти Путіна, який надовго може вибити його з сідла. Ми повинні спробувати це зробити". Таким чином, генерал Кларк ставить питання можливості історично остаточної перемоги над пострадянським реваншизмом і авторитаризмом.
