В новому перехопленні телефонної розмови окупант скаржиться дружині на жахи війни та обман з боку свого командування: «10 числа знову зарплата прийде, ну і знову нас на… (обдурять). Як завжди. Планували 10 тисяч на добу. А вони на… (обдурили). Тут вже реально бунт почався. І 80% навіть в бій не ідуть. І ми в бій не ідемо. Я на будівництві більше заробляю».
Величезні втрати в багатьох підрозділах окупантів: «Друзів втратив багатьох. 15-ту бригаду самарську взагалі роз… (розбили) в г… (вщент). Просто одні трупи. Я таке побачив – це страшно. Молоді хлопці. Я здоровий мужик – божеволію від цього. Я плачу, ридаю щоразу».
Пояснює, що на цій війні взагалі не можна нікому довіряти: «Тут всі вороги. Нема такого, щоб «лнр», «днр» були за московію. Ніх…(нічого) подібного. Всі вороги».
Врешті, рашист доходить висновку, що більше не хочу так жити.