Продаж зброї був важливою частиною зовнішньої політики Росії, але він знижувався до її вторгнення в Україну, а війна, ймовірно, тільки прискорить цю тенденцію.
Як пише
The New York Times, аналітики зауважують, що дії Росії на полі бою підірвали її репутацію як військової держави. А фінансовий і експортний контроль з боку урядів США і Європи значно ускладнить для Кремля спроби презентувати себе як надійного довгострокового постачальника зброї в майбутньому.
"Я не думаю, що Росія зможе оговтатися від цього як великий експортер зброї. Ненадовго, якщо взагалі коли-небудь [зможе]", – сказав Ян Сторі, політолог з Інституту досліджень Південно-Східної Азії в Сінгапурі.
Зараз Росія як і раніше є другим за величиною експортером озброєнь у світі після США. Найбільше ППО і бойові літаки купують Індія, Китай і Єгипет. Протягом останніх років ці продажі значно зросли, зауважує Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).
Але з 2017 по 2021 рік частка Росії на світовому ринку експорту озброєнь снизилася на 5%. Експорт скоротився приблизно на чверть, в основному через падіння попиту з боку Індії та В'єтнаму.
Аналітики зауважують, що показовою є ситуація в Південно-Східній Азії, де Росія традиційно була головним постачальником зброї. Згідно з даними SIPRI, з 2017 по 2021 рік Південна Корея затьмарила РФ і забезпечувала 18% імпорту в регіоні, коли на жодного іншого експортера не припадало більше 14%. Клієнтами стали Філіппіни, Таїланд, Індонезія та інші.
Допоки війна в Україні триває, а санкції проти Росії посилюються, зростають сумніви в якості російської зброї, а також у здатності Москви виробляти сучасну зброю і надавати довгострокову підтримку клієнтам, які її купують.
"У Росії просто немає технологічної бази або економіки для підтримки розробки багатьох видів нових озброєнь і компонентів", – сказав Симон Веземан, старший дослідник зброї в SIPRI.
Експерт також зазначає, що для багатьох країн Південно-Східної Азії США стають більш привабливим постачальником зброї.
Джон Парачіні, старший науковий співробітник американського аналітичного центру RAND Corporation, наголосив, що для багатьох ще одна причина не купувати російську зброю – продемонструвати нейтральну позицію щодо її вторгнення в Україну.
"Попри ймовірні агресивні зусилля Росії зі збуту експортних озброєнь в Південно-Східній Азії, у них буде менше покупців", – впевнений він.
Аналітики вважають, що винятком може стати М'янма, влада якої скута санкціями США, що обмежують закупівлі зброї. Однак експерти висловлюють сумніви в тому, чи будуть у Кремля матеріали для виробництва зброї на експорт.
Ще одним можливим клієнтом називають В'єтнам, чий військовий арсенал десятиліттями будувався на радянському і російському зброю. Зміна постачальника може спричинити проблеми з сумісністю озброєння. Втім ще до повномасштабної війни в Україні В'єтнам намагався диверсифікувати свій арсенал, виробляючи власні знаряддя і бронетранспортери і закуповуючи невелику кількість зброї в Індії та Ізраїлі. Тепер цей процес, ймовірно, прискориться, зазначив Нгуєн те Фуонг, дослідник в'єтнамських Збройних сил з Університету Нового Південного Уельсу в Австралії.
Проблеми Росії з експортом зброї
За підрахунками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, на Росію припадала майже половина основного експорту озброєнь в Африку, в основному вона поставляє зброю в Алжир, Єгипет, Судан і Анголу.
До літа санкції проти РФ підірвали здатність Кремля поповнювати запаси складних деталей, таких як системи наведення та мікрочіпи, що використовуються у високоточних боєприпасах.
