Генерал Віктор Муженко, який у перші тижні повномасштабного вторгнення допомагав Генштабу ЗСУ,
в інтерв‘ю «Фактам» розповів про те, на що досі спроможна російська армія і які питання в нього залишаються досі по організації оборони на початку минулого року.
«Я не зовсім розділяю поверхове ставлення до російських спроможностей – ніби вони повністю вичерпали свій потенціал. Вважаю, що там ще є певний ресурс. Виникає питання: коли він буде накопичений до тієї міри, щоб реалізувати якусь більш-менш значущу операцію, яка їм конче потрібна на фоні поразок і неспроможності за рік продемонструвати свої навіть тактичні перемоги?», – говорить Муженко.
Він пояснює – за даними, які циркулюють в засобах масової інформації, росіяни мобілізували 526 тисяч осіб. «Сьогодні загальна чисельність угруповань, які знаходяться вздовж кордонів плюс на південному сході й на півдні України, становить близько 350−400 тисяч. 526 мінус 350−400 – отримуємо десь 120−170 тисяч мобілізованих, які поки не проглядаються у складі цих угруповань. Де вони? Можливо, проходять або завершують підготовку в навчальних центрах. Якщо вони почали її з моменту мобілізації, то вона триває вже понад п’ять місяців. Цими достатньо підготовленими бійцями можна доукомплектувати військові частини й провести бойове злагодження для створення певних угруповань», – зазначає Муженко.
Він також нагадав, що восени Росія призвала 120 тисяч строковиків, а з 1 квітня планують набрати 400 тисяч контрактників. «Тобто треба реально оцінити потенціал росіян щодо збільшення наявного парку озброєння й військової техніки та створення нових військових частин і угруповань, які можуть виконати певні завдання», – застерігає генерал Муженко.
Він також зазначає, що залишаються питання щодо стрімкого просування росіян на півдні і висадки десанту в Гостомелі на Київщині.
«У 2017 році ми провели стратегічну командно-штабну гру, де розігрували сценарії можливої повномасштабної агресії російської федерації й моделювали відповідні дії. Ми не помилилися у своїх прогнозах, але дещо іншою моделювалась ситуація на півдні. 24 лютого я прибув на головний пункт управління. Десь ближче до обіду вже стало відомо про всі напрямки вторгнення російських військ. Вони збіглися з тими прогнозами та оцінками, які ми зробили під час розробки тієї командно-штабної гри. Ми їх зупинили на тих ділянках, на яких зупиняли при моделюванні відповідних бойових дій».
«Ми розуміли дії росіян. Навіть за чисельністю угруповання, яке могло зайти в Україну. На тій грі ми оцінили кількість у 176−180 тисяч. Приблизно стільки зайшло й 24 лютого. Результати моделювання наших дій були покладені в основу стратегічного замислу застосування Збройних Сил, який був відпрацьований у 2018 році. Але щодо півдня, ми не передбачали, що росіяни можуть зайти через перешийки», – пояснив Муженко. За його словами, ДБР порушило за цим фактом кримінальну справу. «20 лютого цього року я був на допиті. До того в допитах була пауза тривалістю в рік. Мене дуже здивувало, що я одним з перших зі Збройних Сил був викликаний. Одне з питань до мене було, чи існували певні плани й чому так трапилося. Плани існували. А що трапилося, треба розібратися», – говорить генерал.
«Ще момент. Як трапилося, що російський десант висадився в аеропорту Гостомеля? Відповіді не було. А де засоби протиповітряної оборони, які мали стояти вздовж узбережжя Київського моря з однієї сторони в постійному режимі чергування? Вони ж були там, а інші б виходили при загрозі? Я знав, що був створений так званий «шилочний дивізіон» протиповітряної оборони, який стояв по лівому берегу водосховища. Це ж було передбачено цими замислами. До 2019 року там завжди проводили перевірки та тренування. Коли їх зняли? Чому їх не було? Як готували? Дуже багато запитань», – зауважує Муженко.
