На прізвисько "Ларьочник": короткий зміст кримінального бойовика про несправедливо звинуваченого політика



Василий Рыбников
 19 травня 2026, 18:42   1185  


Рейтинги:

ФБР: 3.5

НАБУ: 8.0

Квартал 95: 0

Молодий український політик Андрій, незламний борець із корупцією у вищих ешелонах влади, потужний міжнародник і вірний друг того, чиє ім’я не можна називати НАБУ, потрапляє до в’язниці за сфабрикованою справою, де проходить усі кола пекла й отримує прізвисько "Ларьочник" за вправне володіння заточкою та північно-осетинськими єдиноборствами. Відсидівши свій строк, Андрій виходить на волю, сповнений рішучості відновити справедливість. Чи вдасться Андрію знайти того, хто його обмовив і сфабрикував кримінальну справу, шиту білими нитками закордонних спецслужб, і яку роль у цій історії відіграє його високопоставлений друг на ім’я "Вова"?

Серія 1

Суд відбувається з жахливими порушеннями, але Андрій поводиться гідно і у відповідь на принизливі запитання прокурора лише повторює, що він розумний і бідний. Це викликає симпатію журналістів і всього народу України: від охочих узяти Андрія на поруки або внести за нього заставу немає відбою, але він твердо відмовляється й іде до камери. Адвокат-волонтер, який працює безкоштовно, бо в Андрія немає грошей, оплачує йому VIP-камеру, розчищення коридору, видалення зі стін образливих написів, зроблених Дубінським, каву в кабінеті начальника СІЗО, доставку гарячої їжі з ресторанів і особисту охорону біля дверей камери. Однак Андрій рішуче відмовляється від усього цього, бо хоче сидіти зі своїм народом так само, як до того воював добровольцем після свого несправедливого звільнення з посади глави Офісу президента. (Флешбек: Андрій верхи на дроні “R2” влітає в бліндаж із чеченцями й вирізає їх ножем, виграним за донат на зборах у волонтера Стерненка; кровища чеченців, насуплені брови Єрмака, спалах, хірург, госпіталь, підозра НАБУ.)

Серія 2

У камері на Андрія чекають проплачені зеки-вбивці, які кидаються на нього з двох боків із заточками. Вони не знають, що за інтелігентною зовнішністю фітнес-качка ховається колишній помічник народного депутата від уже неважливо якої партії Ельбруса Тедеєва - чемпіона світу з вільної боротьби. Вправними прийомами, яких його навчив Ельбрус, він убиває проплачених зеків із криком: "Хто вас послав, підораси?". Один із них перед смертю називає ім’я депутата Железняка, але Андрій розуміє, що Железняк - лише верхівка айсберга. Дізнавшись, хто пахан хати, Андрій рішуче опускає його й займає його місце. "Тепер ніякого бандитизму", - суворо каже Андрій переляканим мешканцям камери. Наступного дня він організовує в камері хор, відкриває ларьок із продажу чаю, мила й галантереї, перемагає в конкурсі на найкращі чотки, зроблені власноруч, продюсує місцевого півня, який під його керівництвом посідає перше місце на Тюрмобаченні. Увечері Андрій із сумом дивиться у вікно, тужачи за своїм високопоставленим другом. Але друг не приходить і навіть не надсилає маляву. (Флешбек: Андрій і його друг Вова, регочучи, грають у пінг-понг, катаються, взявшись за руки, на роликах по бункеру, годують одне одного мівіною, сплять в одному ліжку з автоматами, смажать шашлики й жартома б’ють одне одного шампурами по дупці.) На очі Андрія навертаються скупі сльози, але він швидко витирає їх, щоб не втратити авторитет.

Серія 3

Із в’язниці його проводжають оплесками, зеки хором кричать: "З Ларьочником прийшли, з Ларьочником і підемо!". Розмахуючи військовим рюкзаком, Андрій рветься на фронт. Однак на виході із СІЗО його зустрічає охорона й силоміць запихує у "мерседес" із номерами прикриття. "Я збираюся на фронт, не змушуйте мене застосовувати силу", - сухо каже Андрій охоронцям, яких він міг би розкидати, як цуценят. "З вами хоче поговорити пані Вероніка Феншуй", - загадково відповідають охоронці. Андрій, подумавши, погоджується. Його привозять до нічного клубу в центрі Києва й проводять до радника глави ОП Сергія Лещенка. "Дозвольте представитися, я Вероніка Феншуй, - каже Лещенко. - Здивовані?" "Я давно тебе вирахував і радився з тобою лише тому, що ти і так мій радник", - з усмішкою відповідає Андрій. Насолодившись подивом на обличчі Сергія, Андрій хапає його за горло, натягує йому око на дупу прийомом, якого його навчив Ельбрус Тедеєв, і гарчить: "Кажи, хто мене підставив, проклятий збоченцю!". "Порошенко!" - хрипить Лещенко. "Чому?" - гарчить Андрій. "Ти був головною перешкодою для приїзду в Україну мігрантів із Бангладеш! - хрипить Лещенко. - Тепер ти під підозрою, і ніхто не заборонить Порошенкові завозити на “Рошен” дешеву робочу силу з найбільш смердючих країн світу!". Андрій вирубає Лещенка ударом ноги в живіт, якому його шефа Ельбруса Тедеєва навчив Віктор Янукович, і презирливо каже: "Ні хріна ти не знаєш, Вероніко, і феншуй твій - гівно".

Серія 4

На виході з клубу Андрія зустрічає народний депутат Мазурашу, а також його поплічники - депутати Пупкін і Залупкін, члени нової депутатської групи "Пошук Царства Божого і правди Його". "Ізгинь, сатана! - кричить Мазурашу. - Повертайся до камери, породження пекла, чаклун, нумеролог, феншуйський вилупок! За що я платив продажним суддям!" Андрій зловісно усміхається. Вирубивши депутата Пупкіна й опустивши депутата Залупкіна, він приставляє заточку до горла Мазурашу й кричить: "То це ти, тварюко, підставив мене?! Ти не пускаєш мене на фронт?!" "Ні, - хрипить Мазурашу. - Я лише заплатив суддям, а підставив тебе хтось інший". "Хто?!" - кричить Андрій. "Думаю, у глибині душі ти здогадуєшся, - хрипить Мазурашу. - Ниточка тягнеться на самий верх. Це…" Голову Мазурашу пробиває снайперська куля. Андрій різко підводить очі й бачить, як кремезний чоловік із гвинтівкою тікає дахами в бік Банкової. (Флешбек: Андрій і Вова в кабінеті Вови. Андрій плаче. "Я сказав: іди геть! - кричить Вова. - Пиши заяву й забирайся, якщо хвости за собою підчищати не вмієш!" "Наче ти вмієш! - гірко заперечує Андрій. - Я ж усього-на-всього робив те, що казав мені ти!" "Так отож! - кричить Вова. - Давай трохи поживемо окремо!" "Я без тебе не можу! - мимрить Андрій. - А як же наша дружба?" "Потім заселимося в кооператив “Династія” і знову помиримося", - каже Вова.)

Серія 5

Андрій рішуче крокує до будівлі Офісу президента. "Династія"! - бурмоче він. - "Династія"! Ось від кого я чув це слово, перш ніж воно пролунало в суді! Невже…" Дзвонить Трамп. "Чого тобі, Трампе? - невдоволено каже Андрій. - І як у тебе вистачає совісті дзвонити мені після того, як ти нацькував на мене своє кишенькове НАБУ?" "Розумієш, у мене не було виходу, це дух Анкориджа, - каже Трамп. - Я ж знав, що ти не дозволиш Зеленському дозволяти Путіну парад, от і вирішив прибрати тебе з політики на якийсь час. Крім того, ти наполягав на обстрілі Москви…" "Ну, Москву, припустімо, я і з в’язниці дістав, - усміхається Андрій. - То чого ти мені телефонуєш? Я ж бачу, що тобі від мене знову щось треба". "Ти не міг би подзвонити в Іран, щоб вони відкрили цю кляту протоку, як її там, ну…" - бурмоче Трамп. "Протока Єрмака, - каже Андрій. - Назви її протокою Єрмака, і я відкрию". "Ні! - кричить Трамп. - Це буде протока Трампа". "Ну тоді бувай", - глузливо каже Андрій, вимикає телефон і ногою відчиняє двері Офісу президента.

Серія 6

У президентському кабінеті сидить друг Вова. "Привіт, Вова", - каже Андрій. "Привіт, Андрєй", - каже Вова. "Спробуй тільки зараз щось сказати про супермаркет і касу", - каже Андрій. "Ще чого, - пирхкає Вова, хоча по його очах видно, що саме це він і хотів сказати. - Спочатку поговори з моїм молодшим братом". З-за колони виходить охоронець Вови на ім’я Макс. У його руках димить снайперська гвинтівка, з якої він убив Мазурашу. "За що дебіла вбив?" - цікавиться Андрій, повільно підходячи до Макса небезпечною ходою, якої його навчив Ельбрус Тедеєв. Макс машинально коситься в бік Вови. Андрій випльовує з рота лезо бритви, як його навчили друзі в СІЗО; лезо чиркає Макса по пальцях, що тримають гвинтівку, ствол виляє, Андрій швидко крокує до супротивника й сорок разів б’є його заточкою в живіт. "За що ти підставив мене, друже?" - гірко запитує Андрій у Вови. "Я не чекаю, що ти зрозумієш, - зітхає Вова, піднімаючи запалений погляд від карти фронту. - Але подивися, як я змінився відтоді, як тобі вручили підозру. У мене більше немає жодної секунди на внутрішню політику, на якісь коментарі, на те, чий четвертий будинок, - ні на що. Я цілковито віддався перемозі над ворогом, закордонним поїздкам і урочистим заходам. І це приносить свої плоди! Намітився перелам! Хуйло тікає! І все це через те, що я тепер не відволікаюся на цю вашу корупцію". "Ти не можеш вічно вдавати, ніби нічого не відбувається", - невпевнено каже Андрій. "Чому ні?" — дивується Вова. (Флешбек: перед очима Андрія пролітає все політичне життя України від моменту обрання Вови.) У цю мить Андрій розуміє, що й справді - чому б і ні. Бо саме так увесь цей час усе й відбувалося, відбувається і відбуватиметься. "А ти правий, - приголомшено каже Андрій. - Я й не подумав". Андрій ховає заточку, повертається й повільно виходить із кабінету. Вова якийсь час дивиться йому вслід своїм мудрим поглядом, зітхає й знову схиляється над картою. Він уже майже переміг.

За кадром звучить сумна пісня півня, який посів перше місце на Тюрмобаченні, на екрані з’являються титри.




ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ


ПОГОДА


ЗДОРОВ'Я