Адміністрація Джо Байдена та європейські країни розробляють плани довгострокової військової допомоги Україні з метою підтримати її зусилля на полі бою та дати зрозуміти російській владі, що їм не варто розраховувати на ослаблення підтримки Заходу. Додатковим стимулом є перспектива повернення Дональда Трампа до Білого дому, на яке можуть робити ставку в Кремлі, сподіваючись розтягнути військові дії до появи у Вашингтоні більш поступливого лідера.На липневому саміті НАТО у Вільнюсі країни «Великої сімки» ухвалили декларацію, пообіцявши через двосторонні зобов'язання забезпечити «довготривалу підтримку у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, відновлення економіки, захист громадян та прагнення інтегруватися до євроатлантичної спільноти». Потім під декларацією підписалися ще 18 країн, включаючи Нідерланди, Швецію та ін., і зараз західні чиновники шукають способів зафіксувати свої зобов'язання та обмежити можливості майбутніх урядів відмовитися від них, пише
The Wall Street Journal.
Уряди західних країн загалом готові допомагати Україні, питання впирається у конкретні заходи, розповіли чиновники. Спільної думки про те, наскільки опрацьованими мають бути обіцянки, немає. Крім того, потрібно обговорювати з Україною її майбутні, а не лише поточні, зумовлені конфліктом, військові потреби. Також західним урядам необхідно координувати перебіг двосторонніх переговорів із Києвом та замовлення власним виробникам оборонної продукції, які мають забезпечувати не лише Україну, а й власні збройні сили.
Зрештою, є ще питання фінансування.
«Ми всі хочемо допомогти Україні, немає браку готовності дати, що просять, а за потреби – навіть більше», – сказав Financial Times високопоставлений європейський дипломат щодо окремих переговорів щодо додаткових внесків до бюджету ЄС, які йдуть зараз, які включають 50 млрд євро фінансової підтримки України на чотири роки (13 млрд євро грантів та 33 млрд євро кредитів). Але, за його словами, «всі гроші надходять з тих самих джерел», тобто з бюджетів країн ЄС, тож європейцям «доведеться відмовлятися від якихось власних витрат».
Без переконливих домовленостей із Україною стримати агресивний настрій Москви навряд чи вийде, визнають західні чиновники. Тут постає питання про те, як забезпечити постачання у майбутньому у разі зміни влади у західних країнах. Трамп під час першого президентства вже продемонстрував готовність розривати чинні договори. У тому числі деякі європейські країни прагнуть досягти конкретних домовленостей щодо збільшення допомоги Україні до закінчення нинішнього президентського терміну Байдена. Особливо на необхідності покладатися на власні сили наполягає Франція, що має сильну військову промисловість. У Парижі вважають, що зобов'язання військової допомоги мають охоплювати чотири роки; це дасть зрозуміти Кремлю, що розраховувати на швидку втому Заходу від війни не варто, пише WSJ.
«Що США треба зробити, то це взяти на себе конкретні зобов'язання щодо типів озброєнь, які вони нададуть Україні, – наприклад, F-16 або інші винищувачі», – каже Сет Джонс, директор програми міжнародної безпеки вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень.
Двосторонні переговори з Україною вже розпочали США та Великобританія, найближчими тижнями, за словами високопоставленого французького чиновника, до них має розпочати Франція.
Після зустрічі з американцями та британцями керівник офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що у Києві сподіваються на укладення перших домовленостей до кінця цього року. Чекати на перші двосторонні договори з країнами ЄС слід не раніше наступного року, пише WSJ з посиланням на європейських чиновників.
