Швеція відправить у Балтійське море два нові підводні човни, щоб протистояти Росії.
Про це повідомляє
Politico.
Нові 66-метрові дизель-електричні підводні човни, названі Blekinge і Skåne на честь двох шведських округів і призначені для патрулювання східних рубежів НАТО в Балтійському морі, спустять на воду у 2027 і 2028 роках.
Це перші нові підводні човни, побудовані Швецією з середини 1990-х років, і вони приєднаються до чотирьох старих кораблів у складі флоту скандинавської держави.
Прийдешні шведські спуски на воду підкреслюють оновлення підводного флоту в Північній Європі, де норвезький флот нещодавно замовив чотири нові підводні човни у німецької компанії ThyssenKrupp Marine Systems (TKMS).
Нідерланди отримали пропозиції від TKMS, Saab Kockums і французької Naval Group на будівництво чотирьох підводних човнів, а Данія, яка позбулася свого флоту в 2004 році, нещодавно припустила, що може відмовитися від цього кроку.
Згідно з доповіддю шведського Агентства оборонних досліджень, це розширення частково усуне розрив із найбільшими європейськими флотами НАТО, які цього десятиліття мають трохи зрости. Шість нових французьких підводних човнів класу "Барракуда" стають до ладу, і ще два підводні човни типу 212 приєднаються до існуючого німецького флоту з шести одиниць. До кінця десятиліття флот Великої Британії налічуватиме сім підводних човнів класу Astute, а італійський флот класу Todaro - вісім.
Оновлення європейського флоту відбувається на тлі піар-акції Росії з приводу поповнення власного флоту. У грудні минулого року російський диктатор Володимир Путін позував у доці на Біломорському заводі з виробництва підводних човнів у Сєвєродвінську разом із двома новими кораблями - "Красноярськ" і "Імператор Олександр Третій".
Згідно зі шведською доповіддю, у 2030 році російський флот матиме 50 підводних човнів.
Чисельність американського підводного флоту до 2030 року дещо скоротиться і становитиме 57 одиниць, однак подальше введення в дію нових підводних човнів класу "Вірджинія" дасть змогу зберегти й навіть збільшити технологічну перевагу США над конкурентами в той самий період.
