Незважаючи на введені санкції, Росія значно збільшила імпорт нітроцелюлози від початку воєнних дій. Основні постачальники цього компонента, що використовується в боєприпасах та вибухових речовинах, знаходяться в Туреччині та Китаї, свідчать дані митниці.
Про це пише
The Moscow Times.
Крім того, з огляду на закупівлю бавовняної целюлози в країнах СНД, торік Росія мала можливість зробити достатню кількість артснарядів.
Перші скарги на брак боєприпасів у військовослужбовців РФ з'явилися приблизно через рік після початку війни проти України. Це підтверджується і тим, що РФ почала купувати боєприпаси у КНДР та Ірану: лише у Північної Кореї було імпортовано близько мільйона снарядів.
Однією з основних причин нестачі снарядів у російському ВПК став дефіцит пороху та вибухових речовин.
До початку вторгнення РФ імпортувала порох: 2021 року — 395 тонн, 2022 року — 274 тонни. Основними постачальниками пороху у 2022 році були Китай та Франція, а найбільшим імпортером став Барнаульський патронний завод, який спеціалізується на виробництві мисливських патронів.
Після початку війни імпорт пороху в РФ припинився, і вже до літа 2022 російські мисливці відчули дефіцит.
Зіткнувшись із «пороховим ембарго» та необхідністю збільшити виробництво боєприпасів, Росія намагалася наростити внутрішнє виробництво вибухових речовин, але й тут без імпорту не обійшлося.
Головним компонентом для більшості видів порохів і вибухових речовин є нітроцелюлоза, що становить близько 60% від загальної ваги бездимного пороху, що використовується в артснарядах.
На початок війни РФ також імпортувала нітроцелюлозу. У 2021 році основними постачальниками були Швейцарія, Таїланд та Австрія.
У квітні 2022 року ЄС у рамках нових санкцій заборонив постачання нітроцелюлози до РФ, проте це не завадило Москві наростити їх. У 2022 році було ввезено понад 2 тисячі тонн нітроцелюлози, а в 2023 році ця цифра подвоїлася. Таким чином, імпорт нітроцелюлози у 2023 році зріс у 11 разів порівняно з довоєнним 2021 роком.
Основні постачальники нітроцелюлози в РФ - турецькі та китайські компанії. Найбільше нітроцелюлози надійшло з Туреччини, а згодом з Китаю.
Російські компанії привезли з Туреччини понад 1,8 тисячі тонн нітроцелюлози. У митних документах зазначено, що 27% поставленої нітроцелюлози вироблено у Таїланді, а 6% – у Німеччині. Решта нітроцелюлози, згідно з даними статистичного сервісу ООН Comtrade, зроблена в Туреччині, але порівняння товарних потоків свідчить, що Туреччина імпортує набагато більше нітроцелюлози, ніж експортує, тому швидше за все весь турецький експорт нітроцелюлози — це перепродаж продукції з Європейського союзу та Азії.
