Більш ніж через два роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, цими вихідними ми станемо свідками ще однієї похмурої віхи: майже безсумнівного переобрання найбільш відповідальної за це людини – Володимира Путіна. Якщо він пробуде на посаді президента ще один шестирічний термін, то стане російським лідером, котрий правив найдовше, з часів Катерини ІІ у 18 столітті.Прот е зараз, коли Путін переконливо перемагає в ретельно сфальсифікованому опитуванні, вся ефективна внутрішня опозиція йому розгромлена, а Росія поступово просувається на полі бою, мало хто не погодиться з тим, що Москва перехопила стратегічну ініціативу. Криза з боєприпасами, розбіжності серед західних союзників Києва і нездатність Вашингтона ухвалити життєво важливий пакет військової допомоги призвели до небезпечної ситуації, в якій, за словами радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана, Путін може бути близький до прориву, пише
The Telegraph.
«Європа виглядає вражаюче самовдоволеною щодо всього цього. Якщо колись Британія була найпалкішим прихильником боротьби України за виживання, то зараз Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності, здається, більше зацікавлене в критиці ведення Ізраїлем війни проти ХАМАСу. Поглинута невпевненістю в собі, Німеччина, здається, взагалі опустила руки», – зазначає видання.
Щодо французького президента Еммануеля Макрона, то якщо раніше він був стурбований тим, що Путіна не можна 2принижувати», то тепер він відмовляється виключати направлення західних військ в Україну. Але він може не мати достатнього авторитету, щоб мобілізувати рішучість континенту, яка залишається найсильнішою у Східній і Центральній Європі, про що свідчить чеська ініціатива щодо постачання нових боєприпасів для України.
«Оскільки Америка замикається в собі, а світ втрачає до неї інтерес, усім має бути зрозуміло, що тепер це боротьба Європи. Зміцнивши владу вдома, Путін робитиме ставку на те, що у нас більше не вистачить на це терпіння», – підсумувало The Telegraph.