Європейські слідчі дедалі частіше бачать відбитки пальців Росії в нещодавніх актах саботажу на стратегічних об'єктах інфраструктури, але не можуть вжити необхідних заходів і безпосередньо звинуватити Кремль. 
Про це пише
The Wall Street Journal.
Реагувати на таємні загрози складно, тому що докази ймовірних атак - включно з пошкодженим підводним газопроводом, обривом життєво важливого кабелю інтернет-зв'язку і порушенням роботи залізничної мережі - часто не є переконливими.
Потенційними винуватцями у великих випадках є комерційні морські або риболовецькі судна, які займалися, вочевидь, законними морськими перевезеннями або траленням риби поблизу чутливих об'єктів на морському дні, які були знищені приблизно в той самий час.
Європейські уряди висунули звинувачення деяким росіянам і російським проксі в дрібніших інцидентах і дедалі голосніше звинувачують Москву в розв'язанні гібридної війни, але не поспішають обвинувачувати Росію в конкретних атаках. У найзухваліших інцидентах відсутність чітких доказів змушує офіційних осіб залишати справи відкритими або оголошувати розслідування безрезультатними.
Передбачити потенційні атаки стає дедалі важче, тому що Росія протягом останніх двох років дедалі частіше вдається до допомоги цивільних і комерційних суден для обстеження й нападу на критично важливі об'єкти інфраструктури, як-от підводні комунікації, морські енергетичні об'єкти, транспортні мережі та військові об'єкти, кажуть люди, обізнані з цими справами.
Деякі уряди також утримуються від звинувачень на адресу Москви, побоюючись ескалації напруженості. Підозрілі атаки часто не підпадають під визначення військових актів агресії, оскільки в них беруть участь цивільні судна, оператори яких охоче спілкуються зі слідчими і заявляють про свою невинність.
Слідчі та прокурори повинні відповідати високим вимогам європейських систем правосуддя до доказової бази, тоді як влада намагається забезпечити дотримання законів про національну безпеку щодо потенційних винних, які користуються свободами західних демократій.
Щоб запобігти атакам, європейські уряди привели системи захисту критичної інфраструктури в стан підвищеної готовності, збільшили кількість співробітників служби безпеки і встановили більше камер і датчиків на залізничних і морських об'єктах.
Деякі чиновники вважають, що одна з цілей Москви - посіяти страх і недовіру за допомогою диверсій. Ці люди вважають, що буде більш розсудливо мовчати про підозри, хоча такий підхід викликає критику, ніж відповідати звинуваченнями на адресу Росії і потенційно сіяти страх.
«Якщо поточна стратегія насправді полягає в тому, щоб уникати звинувачень у тих випадках, коли важливі докази вказують на Росію, це тільки послабить стримування і призведе до нових атак на критично важливу інфраструктуру», - вважає старший науковий співробітник Пенсільванського університету Бенджамін Шмітт.
Дедалі більше урядів виступають із попередженнями.
У вівторок агентство безпеки Норвегії планує опублікувати велику доповідь, у якій, як очікується, буде проаналізовано загрозу російських диверсій у країні, що межує з Росією, і в якій розташовані найважливіші військові об'єкти НАТО. Норвегія також навчає українських солдатів і постачає Києву боєприпаси та техніку.
