Стягування Росією військ на кордоні з Україною є безпрецедентною провокацією. В такий спосіб Москва випробовує Захід під керівництвом нового президента США Джо Байдена.Про це йдеться у статті Жака Шустера в німецькому виданні
Welt.
“Правильною є лише одна відповідь: рішучість. Якщо Захід загалом і США зокрема чітко дадуть зрозуміти, що вони не будуть стояти склавши руки при подальшому просуванні, то в Кремлі зрозуміють, що їхні зусилля та витрати будуть непропорційні подальшому захопленню землі в Україні”, – йдеться у статті.
На думку автора, війна не відповідає інтересам росіян, “принаймні на цей момент”. Але усвідомлення цього не має давати на Заході, особливо в Європі, відчуття, що справи йдуть добре, йдеться у статті.
Росія продовжуватиме намагання розбурхати ситуацію в Україні, східних країнах НАТО, країнах Балтії та, можливо, також Польщі. Захід повинен реагувати на це – яку часи “холодної війни” – одночасно стримуванням та сигналами про готовність до реагування.
Стримування може бути таким: Вашингтон погрожує Москві подальшими постачаннями зброї до Києва, якщо російські солдати залишаться на кордоні. Водночас НАТО має заявити, що збільшить кількість солдатів у “силах швидкого реагування”. Ці сили призначені для того, щоб бути перекинуті на східний фланг НАТО протягом декількох днів. Наразі їхня кількість обмежена у 5000 осіб – замало, щоб захистити державу НАТО від нападу Росії.
Після гри м’язами мають розпочатися переговори в “Нормандському форматі”, які, на думку автора статті, “сьогодні повинні були б очолити США”. Метою переговорів, вважає автор статті, має стати послаблення нинішньої напруженості, щоб розрядити вибуховий потенціал конфлікту в цілому. Це можливо, якщо росіяни та українці, а також американці та європейці, беручи до уваги взаємні потреби, будуть готові піти на компроміси.
“Змінити статус-кво можна лише за умови його визнання. Це теж було правилом холодної війни та політикою розрядки. І не найгіршим”, – підсумовує автор.