Незважаючи на максимально можливі зусилля, які здійснює Україна і антипутінська коаліція, повномасштабна війна, яку розпочав путін, продовжується. Будь-які дії і заклики до припинення цієї війни, які б не виголошувалися з столиць світових держав, на путіна не справляють жодного враження. Він продовжує свою агресію. Його останній так званий "мирний план", більше нагадує ультиматум до капітуляції України, ніж намагання припинити цю трагедію у центрі Європи.
Зважаючи на останні пропозиції путіна можна однозначно погодитись на те, що путін твердо вирішив воєнним шляхом завершити цю війну. Путін продовжує перебувати у пелені своїх хворобливих ілюзій про те, що Україна може погодитись добровільно віддати йому частину своєї території і закінчити війну на умовах агресора. Путін, на третьому році війни, так і не зрозумів, що Україна, український народ спільно з своїми друзями і партнерами, в жорстких боях, звільнять усю територію України від загарбників і відновлять суверенітет над своєю міжнародно визнаною територією . Нам буде важко, багато жертв понесе український народ, загине багато героїв, але іншого шляху у нас немає - тільки Перемога!
У нас зараз надзвичайно потужні Збройні Сили України, ми відчуваємо кожний день величезну допомогу, як військову так і економічну від антипутінської коаліції і перш за все США , Великої Британії, ЄС. Є у нас і величезні успіхи, які здобули ЗСУ в 2022- 2023 роках, коли були звільнені від загарбників величезні території нашої держави, які були захоплені ворогом у перші місяці агресії.
На цьому фоні якось менше уваги приділялось видатним успіхам військово- морських сил на Чорному морі. А це неправильно, оскільки наші успіхи на морі вони є настільки значні, що ми повинні бути гордими за наших моряків і спецпризначенців і пишатися їх героїзмом та мужністю, які забезпечили фактично нашу перемогу на Чорному морі. Це окрема частина нашої героїчної боротьби.
" Як Україна виграє битву на Чорному морі", - пояснює оглядач саудівського порталу Arab News.- "Більшість міжнародної уваги під час вторгнення Росії в Україну була зосереджена на жорстоких боях, що відбуваються на суші. Цього й слід було очікувати: тисячі відеороликів, які демонструють знищення танків та бронетехніки, доступні для перегляду світу в Інтернеті. Іноді обидві сторони випускають за тиждень більше артилерійських снарядів, ніж деякі європейські країни виробляють за рік, а дрони скидають бомби на війська, що ховаються в траншеях, що нагадує Першу світову війну. Хоча контрнаступ України на суші просувається повільніше, ніж багато хто сподівався, дії Києва на морі мають значний успіх. Це цікаво, бо Україна майже не має військового флоту. З небагатьох кораблів, які були в неї, більшість була знищена Росією в перші дні вторгнення в лютому 2022 року. Однак відсутність власного флоту була компенсована винахідливістю та рішучістю, що дозволило Україні завдати значних ударів по російському флоту.
Битва за Чорне море стала нагадуванням про дві важливі геополітичні реалії в регіоні. По-перше, Кримський півострів залишається найстратегічнішою ділянкою території у Чорному морі. Визнаний на міжнародному рівні як частина України, але анексований і перебуває під контролем Росії з 2014 року, Крим спочатку вважався таким, що знаходиться на безпечній відстані від українських ударів. Півострів використовувався як плацдарм для атак Росії на решту України. Якщо Росія збереже військову присутність у Криму, Україна ніколи не буде у повній безпеці. Ось чому будь-яке припинення конфлікту, чи то військове чи дипломатичне, має призвести до повернення Криму Україні".
Після того як Україна отримала високоточне і ефективне озброєння від наших партнерів, ситуація щодо Криму і Чорноморського регіону різко змінилася. Тільки за останні півтора місяці ЗСУ змогли знищити більше 15 систем ППО, серед яких С-300, С- 400 і С-500. Крим, як головний форпост російської агресії, майже щодоби піддається ефективними ударами по ворожим об’єктам, які є важливими для збереження контролю над Чорним морем.
Давайте згадаємо, як у перший же день повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року російський військовий корабель підійшов до невеличкого українського гарнізону на острові Зміїний з ультиматумом: "Складіть зброю і здавайтесь, інакше вас будуть бомбити".
Незважаючи на безнадійну перевагу в чисельності та озброєнні, невелика купка українських військових, що розмістилися на чорноморському острові, не збиралася підкоритися агресору. Вони відповіли: "Російський військовий корабель, іди на х…". Ця зухвала відповідь відгукнулася по всій Україні та у всьому світі, перетворившись в неофіційний лозунг, виражаючи бойовий дух України, який виявився гідним спротиву російському вторгненню, пише Пітер Дікінсон, Науковий співробітник Atlantic Council.
Зовсім недавно мою увагу привернув матеріал під назвою - "Успіх українських військово-морських безпілотників є величезним уроком для ВМС США" політичного оглядача Max Boot, Washiington Post.
"Україна без флоту перемагає Росію в Чорному морі. Пентагону потрібно швидко наздогнати. Їй не приділили належної уваги, але несподівана перемога України в битві на Чорному морі може стати знаковим досягненням в анналах морської війни. Не маючи власного постійного військово-морського флоту, Україна вивела з ладу щонайменше одну третину Чорноморського флоту Росії, прорвала російську морську блокаду та знову відкрила Чорне море для експорту зерна. Обсяги українського експорту зараз наближаються до довоєнного рівня, що забезпечує величезну користь для її економіки часів війни.
Як Україні вдалося зробити цей неймовірний подвиг? Частково це пояснюється використанням потужних протикорабельних крилатих ракет, у тому числі "Нептуна" вітчизняного виробництва, яка у 2022 році потопила "Москву", флагман російського Чорноморського флоту. Але Україна також зробила блискучі інновації, розробивши власні безпілотні надводні кораблі, які можуть полювати на російські військові кораблі вовчими зграями. І Magura V5, і Sea Baby — це по суті безпілотні швидкісні катери, які можуть бути начинені вибухівкою або навіть запускати власні ракети. Вони оснащені камерами та супутниковим зв’язком, які дозволяють дистанційним контролерам спрямовувати їх до цілей, вони рухаються швидко (до 50 миль/год), і вони виготовлені з матеріалів, які важко виявити на радарах. Найкраще те, що вони дешеві у виробництві та не піддають ризику український персонал. Безпілотники вартістю всього кілька сотень тисяч доларів топлять багатомільйонні військові кораблі, виготовлення яких може тривати роками.
Джеймс Ставрідіс, адмірал у відставці та колишній командувач НАТО, погодився. "Ми перебуваємо на абсолютному поворотному етапі морської війни", — сказав він мені в електронному листі, пише автор цього матеріала. "Великі надводні кораблі піддаються високому ризику для повітряних, надводних і підводних дронів. Чим швидше такі ВМС великих держав, як США, зрозуміють це, тим більша ймовірність, що вони виживуть у великих бойових діях у цьому бурхливому ХХІ столітті. Подібно до ряду лінкорів, знищених у Перл-Харборі, авіаносці перебувають на заході своїх днів. Настав час перевести реостат закупівель від пілотованих військових кораблів до більш численних і набагато менш дорогих безпілотних кораблів."
Воєначальники США визнають, на концептуальному рівні, мінливий характер війни. "Мої колеги Девід Ігнатіус і Джош Рогін, зазначає Max Boot, нещодавно підкреслили зусилля американських військових щодо інтеграції безпілотників у свої операції. ВМС провели масштабні випробування безпілотних систем у Перській затоці та розмістили дві ескадрильї безпілотних надводних кораблів у Тихому океані. Командувачі ВМС усвідомлюють, що дрони, які можуть працювати на поверхні моря, а також над нею та під нею, можуть мати життєво важливе значення для поразки будь-якої спроби Китаю вторгнутися на Тайвань.
Але американські військові досі не виділили необхідні ресурси для передових безпілотних систем, оскільки вони залишаються настільки міцно пов’язаними зі своїми пілотованими "застарілими" платформами. Ініціатива Replicator, оголошена минулого року, є позитивним кроком: це спроба Пентагону обійти громіздкі правила закупівель і якнайшвидше поставити безпілотники в діючі сили США. Але бюджет Replicator становить лише 500 мільйонів доларів на рік, і він призначений для покриття всіх галузей обслуговування. Навпаки, бюджет ВМС на кораблебудування на 2025 фінансовий рік становить 32 мільярди доларів — і майже всі ці гроші підуть на військові кораблі з екіпажем, включаючи фрегати, есмінці та авіаносці (вартістю до 13 мільярдів доларів), які, ймовірно, будуть жирними цілями для китайських безпілотників, підводних човнів та ракет. Це не вся провина ВМС: як і інші служби, він знаходиться у владі "залізного трикутника" оборонних підрядників, бюрократів Пентагону та членів Конгресу. У 2022 році ВМС намагалися вивести з експлуатації дев'ять прибережних бойових кораблів, які страждали від механічних проблем і які не мали шансів у конфлікті високої інтенсивності з Китаєм, але Конгрес наказав, щоб п'ять із кораблів залишалися в строю, оскільки їх виведення з експлуатації завдало б шкоди. Прибережна програма бойових кораблів зрештою може обійтися платникам податків у 100 мільярдів доларів, не забезпечивши жодної корисної бойової потужності. Хоча є чимало звинувачень, суть полягає в тому, що ВМС по суті залишаються бойовою силою 20-го століття.
"ВМС, безумовно, надто повільно впроваджують технології безпілотників", — сказав мені Лорін Селбі, контр-адмірал у відставці та колишній керівник військово-морських досліджень. "Хороша новина полягає в тому, що нарешті визнали, що дрони відіграють і будуть відігравати певну роль у морській війні. Погана новина полягає в тому, що бюджети ще не відображають цього". Подібним чином Брайан Кларк, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, який консультує ВМС щодо нових технологій, сказав мені електронною поштою: "Я справді вважаю, що ВМС "пропустив човен" щодо потенціалу кораблів без екіпажу. … Військово-морський флот експериментує з більшими безекіпажними суднами протягом кількох років, але ці зусилля не привели до жодної програми, що переходить до закупівель. Це розчаровує".
Не тільки ВМС США "не вистачає". Так само деякі американські союзники, які найбільше виграють від безпілотників. Коли я був на Тайвані минулого року, я був шокований, дізнавшись, як мало зусиль острів докладає для інтеграції безпілотних систем у свої військові сили. Тайвань продовжує витрачати дорогоцінні долари на оборону на пілотовані кораблі та літаки, і навіть на артилерійські системи та танки.
Бінг Вест, колишній помічник міністра оборони, написав у нещодавній статті National Review, що "Тайвань виділяє лише 1 відсоток свого військового бюджету на безпілотники та має на меті поставити лише 700 безпілотників військового класу та 7000 безпілотників комерційного класу. Збідніла Україна, навпаки, створює щонайменше 1 мільйон безпілотників на рік і втрачає в боях до 10 000 щомісяця." Вест стверджує, що Тайвань "повинен перерозподілити щонайменше 4 мільярди доларів на розробку набору з 1 мільйона безпілотників, від простих камікадзе до хижаків із штучним інтелектом". Якби китайський військовий флот із 2000 кораблів (конкурував із армадою союзників у день D у 1944 році) мав намір попрямувати до острова, Тайвань міг би націлити на кожен китайський корабель 500 безпілотників. Філіппіни є ще одним союзником США, який стикається з морською загрозою Китаю та потребує переходу на безпілотники, щоб захистити себе". На думку Т.X. Хаммес, видатний науковий співробітник Університету національної оборони, зростання безпілотних систем дає перевагу захисту над нападом, що ускладнює просування зловмисників. Це хороші новини з точки зору США, враховуючи, що Америка є статус-кво державою, яка прагне перешкодити Китаю переписати карту західної частини Тихого океану на свою користь. Але Сполучені Штати та їхні союзники не повністю використовують переваги цієї нової технології.
"Військово-морські сили за своєю суттю є консервативними організаціями, — сказав мені Хаммес, — тому я очікую, що зміни відбуватимуться досить повільно".
Проблема полягає в тому, що Сполучені Штати та їхні союзники не можуть дозволити собі чекати: за вказівкою лідера Сі Цзіньпіна китайська армія швидко нарощує свої сили, щоб бути готовою до 2027 року завоювати Тайвань, якщо це буде потрібно. У підготовці ефективної оборони не можна втрачати моменту, а безпілотники повинні бути на передовій", завершує американський аналітик.
Битва за Чорне море дає важливі уроки міжнародним партнерам України. Вона демонструє ефективність західних збройних сил проти російської оборони та одночасно підтримує здатність українських військових з високим рівнем компетентності та професіоналізму застосовувати все більш досконалі системи озброєння, включаючи французькі та британські крилати ракети. Битва за Чорне море показала, що українська мужність і західне озброєння — може дати найкращі результати.
Не дивно, що американські адмірали надзвичайно високо цінують уроки, які дали ВМС України для ВМС США у боротьбі за Чорне море і показали надзвичайно високу ефективність морських безпілотників - потужної зброї 21 сторіччя.
