Мені дуже не заходить "справедливий мир". Я математик і мені взагалі не заходить оця гуманітарна розпливчаста хрінь, яку неможливо виміряти. Який, в сраку, справедливий мир? Це як? Для кого він справедливий і наскільки справедливий?
Для нас справедливий мир – це кордони 1991 року, репарації і, бажано, щоб вони всі повиздихали.
Для путіна справедливий мир – кордони московії по західних кордонах Польщі, знищення всього українського, перетворення українців на рускіх.
Для Трампа справедливий мир – всі закінчили свої нікчемні дрібні війни на умовах сильних за рахунок слабших, щоб не заважали йому воювати з Китаєм.
Для Європи справедливий мир – швидше все закінчити, щоб торгувати з росією, як завжди.
Який із цих варіантів миру обговорюється? Правильна відповідь – ніякий. Кожна сторона має на увазі свій варіант. Єдине, що об'єднує всі іноземні сценарії – жоден не враховує наших, українських, інтересів.
Я думаю президент і всі офіційні та не дуже офіційні особи, які представляють нашу державу, повинні забути слова "справедливий мир" і застосовувати замість них вираз "Кордони 1991 року".
Бо, по-перше, це наші національні інтереси. По-друге, це наша позиція, яка на 100% збігається з міжнародним правом. По-третє, початкова позиція на будь яких перемовинах має бути сильною. Навіть бариги на базарі знають, що для того, щоб отримати що хочеш, треба просити більше. Дивно, що ціле МЗС України разом з Офісом не розуміють, що для переговорів треба мати щось для торгу, а не тупо погодитися з тим, чого захоче путін.
Тут варто повчитися у росії. Чи розуміють вони, що ніякого роззброєння, "денацифікації", русифікації України не буде ні за яких умов? Так, розуміють прекрасно. Але ж всі ці вимоги є в їхній початковій позиції на перемовинах! Потім вони від всього цього відмовляться – в обмін на Запорізьку та Херсонські області. Проси більше – отримуй бажане. Профіт.
Риторика про кордони 1991 року негайно має бути повернута в публічну площину. Україна не може мати іншої позиції, ніж мир на своїх міжнародно визнаних кордонах. Це максимально сильна і справедлива позиція одночасно. Не треба її розмивати. Не треба вже на самому старті відмовлятися від того, що належить нам по праву.
