А як все добре починалося у його політичній кар’єрі. Ще в достатньо молодому віці несподівано став керівником найбільшої країни світу, згодом почав реалізовувати свою головну мету політичного життя - відновлення російської імперії від океану до океану. Знищив усю політичну опозицію і будь-яку демократію у країні і став єдиним владикою держави і населення, успішно захопив Крим і частину Донбасу, створив потужну п’яту колону, підготував армію і населення до швидкої перемоги і повного захоплення усієї України! Російське населення обожнювало його, потужна пропаганда перетворила путіна в божество, якому під силу правити світом.
Все було готово для тріумфу. Вже сконцентровані потужні війська, які повинні були миттєво захопити цю ненависну йому Україну і в парадному строю пройти переможцями по Хрещатику, вітаючи - його - нового господаря України. Сформовані маріонеточні органи влади від центральної влади до влади у селі.
Він все підготував, все прорахував і направив на Україну таку потужну армію, яку жодна країна не змогла б зупинити.
Але, українці його зупинили! В перший же день війни!
Він сподівався, що перший день війни стане для нього початком тріумфу, а став початком поразки і ганьби.
Ми пам’ятаємо, як вранці 24 лютого 2022 року за наказом володимира путіна російська армія розпочала вторгнення в Україну. Росія розв’язала повномасштабну війну. З перших хвилин вторгнення почалися важкі бої по всій території України. З початком цієї війни історія України і життя багатомільйонного народу на віки буде розділено на нашу історію і наше життя- яке було до цієї війни і на історію української держави і українського народу вже після нашої Перемоги. Незважаючи на те, що ця війна, яка стала трагедією нашого народу, продовжується вже майже три роки, до цих пір багато українців і людей по усьому світу, продовжують задавати питання - чому Кремль зважився на цю агресію?
Без відповіді на це питання неможливо об’єктивно спрогнозувати, що буде далі?
Давайте згадаємо, Збігнева Бжезінського, якого багато хто ще пам’ятає, в тому числі і його сентенцію про те, що росія може бути імперією до тих пір, поки вона з Україною; втративши Україну, росія перестає бути імперією. Чи означає це, що зараз фактично з втратою України після анексії Криму, після Майдану і повномасштабної війни Росія перестала бути імперією? Напевно, ні. Але, тепер вона вже не російська імперія, а московська імперія.
Можливо, не усі погодяться з цією концепцією, яка полягає в тому, що росія, до того як об'єдналася з Україною в 1654 році, вже була імперією з центром у Москві, яка, поширившись із регіонів північно - східної Русі, фактично підкорила Урал, Західний Сибір, та дійшла Тихого океану. Тобто фактично московити опинилися на Тихому океані раніше, ніж у Києві, а імперські основи було закладено ще до приєднання України. А тому, це питання можна сформулювати так: при втраті контролю та впливу в Україні і на Україну - Російська імперія перетворилася на Московську імперію, якою вона була до договору в Переяславській Раді. Тепер вона стала - Московською імперією, що повністю відповідає її об’єктивному стану.
Але, путіну цього замало. Він прийняв після Бориса Єльцина країну, яка була найбільшою у світі і займала майже сьому частину поверхні нашої планети. Але,
розлучення з Україною – це гігантська травма для російської імперії. Значна частина не тільки російського населення, але й російської еліти, просто не уявляють собі, як таке може бути, щоб імперія була без України. Більше того, історичним та релігійним центром цієї імперії, якраз і являється Україна. Протягом декількох століть правителі російської імперії намагалися переписати історію і все що було можливим, привласнити собі.
Якщо звернутися до історії, то і термін "Росія" виник і в позначеннях московських правителів, і загалом у лексиці у другій половині XVII століття за царя Олексія Михайловича, коли і була приєднана Україна. Московія перетворилася на Росію тоді, коли вона об'єднала у собі основний центр первісної цивілізації - і перш за все - Київську Русь. Фактично Росія – це Московія, плюс колишні регіони Київської Русі та Новгородчини.
Тому, немає нічого дивного у тому, що для молодого офіцера КДБ путіна, розпад Радянського Союзу був його особистою колосальною трагедією, як і для переважної більшості російського населення. А якщо згадати, що станом на 1991 рік, коли СРСР припинив своє існування, як держава - він фактично був багато у чому відтворенням російської імперії, то можна стверджувати, що сумуючи за СРСР російські правителі і населення сумували за російською імперією, яка, як вони вважали, мала назву - СРСР.
Московські царі не дуже переймалися суверенітетом і незалежністю колишніх частин цієї імперії. Вони вважали, що утворення незалежних держав і їх вихід із складу СРСР нічого не змінює в частині їх повного підпорядкування кремлю. Незалежність балтійських країн для московських правителів не мала особливого занепокоєння. Але дві революції в Україні та її твердий крок до повної незалежності і повернення в сім’ю європейських країн, московських правителів надзвичайно налякав. В кремлі усвідомлювали, що незалежність України від Москви і її вступ до ЄС і НАТО- початок розпаду і самої імперії. Цього допустити імперія не могла, а тому починаючи з 2008 року росія твердо взяла курс на війну з Україною за відновлення імперії. Головним ідеологом і надхнеником цієї війни якраз і став владімір путін, як найкращий виразник ідеалів переважної частини російського населення, значна частина якого, як і путін, сприйняла розвал СРСР як свою особисту трагедію.
Багато хто не розуміє, чи не хоче розуміти, що війна проти України - це головний зміст життя путіна. Дорвавшись до влади, путін її вже не випустить із своїх рук. Путін присвоїв собі місію відновлення російської імперії від Атлантичного океану до Тихого океану. Цій меті була підпорядкована уся державна машина росії. Пропаганда цілодобово робила свою роботу - формувала нових завойовників. Промисловість шаленими темпами кувала зброю. Крім того, путіну у спадок дістався найбільший ядерний потенціал у світі. Путін знищив в росії будь - які паростки демократії, підпорядкував собі усі сфери життя величезної країни. Влада путіна є необмеженою і всеохоплюючою. З кожним роком свого правління і по мірі того як путін збільшував свої можливості, ставав все більш агресивним і зухвалим.
Путін готувався до війни. Це далеко не повний і надзвичайно обмежений психологічний портрет путіна. Без чіткого розуміння його психологічного стану, без усвідомлення тих мотивів, які надихнули його на цю війну, неможливо правильно зрозуміти, що нас чекає у найближчому майбутньому і чи реальними є ідеї зупинити війну, або оголосити перемир’я чи встановити якісь демаркаційні лінії.
Але, перш ніж перейти до аналізу цих пропозицій, необхідно нагадати про блискучу операцію, яку здійснили ЗСУ захопивши значну частину території Курської області. Ця операція, що увійде в аналоги військової майстерності, була несподівана для російської армії і з успішної операції, яка мала тактичний характер, перетворилась на стратегічний ресурс України у майбутніх перемовинах, якщо вони будуть.
Курська операція - багато що змінила, це перехід до стадії, коли ця війна стає не війною росії на чужій території, а просто війною для росії. Чому це важливо? Тому що ми знаємо за результатами майже трьох років війни, що доти, доки росія не відчує цю війну, шансів її зупинити практично немає.
Путіну і досі важливіший Донбас, незважаючи на те, що українські війська увійшли до Курської області, захопили значну частину російської території. А росія все одно не перекидає, в достатній кількості, боєздатні частини з окупованої України, бо їм начхати на свою територію, їм важливіше продовжувати окупувати чужу.
У цьому є сенс всієї цієї російської агресії. Доки війну не відчує москва, не зміниться нічого. Головне, що у широкому розумінні керівництво держави теж зосереджено у москві. І до тих пір, поки ці люди не відчують, що до них прийшла війна, ось у їхнє місто, у їхні будинки, у них не буде ніякого стимулу переосмислити події, що відбуваються. Ніякі жертви, якими б вони не були грандіозними, чи санкції, які швидкими темпами знищують російську економіку, путіна не зупинять. Він ніколи не відмовиться добровільно від реалізації мрії свого життя - відновити могутню російську імперію і ще встигнути насолодитись безмежною владою у цій імперії.
Перемога Дональда Трампа на виборах, його багаточисельні заяви про швидке завершення війни, надихнули багатьох експертів, політологів до шквалу пропозицій щодо завершення війни. Аналіз цих пропозицій фактично зводиться до істотних територіальних поступок України, а деякі є навіть незавуальованими пропозиціями про капітуляцію України.
Є і такі хто переконаний, що територіальні поступки України в тій чи іншій формі наразі неминучі. Інші наполягають на тому, що єдиний варіант для Києва вийти з руйнівного конфлікту, який загрожує знищити українську націю — погодитись обміняти частину своєї території на мирне життя.
Підтвердженням цього є те, що диктатор росії володимир путін відкинув пропозицію, яку розробляє команда новообраного президента США Дональда Трампа, щодо можливого мирного плану.
Про це повідомили експерти Інституту вивчення війни (ISW).
Так, аналітики зазначають, що Путін напряму відкинув пропозицію, яку розглядала команда Трампа, відкласти членство України в НАТО щонайменше на десять років як умову припинення війни в Україні.
Що тут можна сказати? Дуже коротко і тезисно:
1. Усі хто закликає до врегулювання цієї війни шляхом переговорів, яке надасть Росії контроль над значною частиною України, мають замислитись про наслідки такого історичного кроку.
2. Якщо українська влада буде змушена поступитися своєю територією в обмін на мир, це призведе до того, що сам факт незаконного вторгнення путіна в Україну буде узаконено, а його імперські апетити тільки набагато зростуть.
3. Не можна виключати, що за рахунок поступливості путіну з боку Заходу вдасться добитися тимчасового перемир’я за рахунок інтересів українського народу, але загроза агресивності росії залишиться, що врешті-решт призведе до того, що стримання Заходу від подальшої агресії путіна обійдеться йому величезними витратами, які абсолютно не співрозмірні з допомогою, яку Захід надає зараз Україні.
4 .Якщо хтось із тих хто вносить певні пропозиції сподівається, що путіна може задовольнити замороження цієї війни на певний час, глибоко помиляються, оскільки не враховують мотиви, якими керувався путін, розпочинаючи цю війну.
5. Треба усвідомити, що рішення Путіна визначаються майже містичною вірою у його власну історичну місію, яка незбагненна для багатьох - про відновлення могутності і величі російської імперії, як колись Гітлер марив про тисячолітній рейх.
6. Путін ненавидить Україну і бачить в ній реальну загрозу для подальшого існування імперії, оскільки зусилля сучасної України щодо забезпечення свого демократичного європейського майбутнього, можуть становити потенційну загрозу розпаду росії.
7. Тепер стає усе більш очевидним, що путін не може ризикувати подальшим існуванням незалежної України. Він вже визнав своєю помилкою, що зволікав з початком цієї війни і що війну потрібно було розпочати раніше. Тому він має або поновити російський контроль над Києвом, або повністю знищити українську державність. Існування незалежної демократичної України на кордонах з росією є прямою загрозою режиму путіна.
8. Будь-яке зупинення воєнних дій, чи оголошення перемир’я буде неодмінно використано путіним для відновлення боєздатності російської армії для продовження війни на більш високому рівні агресії.
9. Зважаючи на те, що путін продовжує категорично заперечувати проти вступу України у НАТО це можна розглядати як його військову хитрість перед підготовкою до нового, більш потужного, витку агресії, оскільки входження України повноправним членом НАТО означало б, що українська влада визнає втрату своїх територій, які захопила росія з 2014 року і вважає територіальне питання закритим, тому що НАТО не бере до складу країни з невирішеними територіальними конфліктами.
10. Зараз вже зрозуміло, що Трамп прагне доказати, що він є світовим лідером, а тому укладання мирної угоди щодо України, буде підтвердженням його світових амбіцій, натомість путін сподівається втягнути Дональда Трампа в розподіл світу та створення нового світового порядку.
11. Напевне путін враховує незадовільний хід війни в Україні, серйозні проблеми у економіці росії, а також гнітючу поразку у Сирії і взагалі на Близькому Сході, а тому буле прагнути заручитись підтримкою Дональда Трампа щодо укладання масштабної угоди з питань європейської безпеки, яка залишить Україну під контролем Кремля, значно послабить НАТО та закріпить статус путіна, як глобального гравця.
Що з усього цього може вийти, зараз важко прогнозувати, оскільки ситуація у світі динамічно змінюється. Але, головний лозунг яким керувались країни Заходу - росія в жодному разі не повинна програти, а Україна в жодному разі не повинна виграти, втрачає актуальність. Наближається розв’язка.
Мужність і героїзм українського народу і ЗСУ, які чинять достойний супротив армії путіна, перетворив Україну у серйозного геополітичного гравця, інтереси якого необхідно враховувати. Ні при яких обставинах не можна повернути путіна до участі у поділі світу і створення нової системи європейської безпеки, в якій путін буде активно просувати і відновлювати інтереси російської імперії.
Єдине, що вже точно можна констатувати, що путін переживає страшну внутрішню трагедію - Україна зруйнувала мрію усього його життя.
