Традиційна рубрика «Малюк та друзі вводять санкції». І трохи конспірологічного глобалізму.11 листопада дрони ЦСО «А» СБУ дотяглися до заводу «Башнафта-УНПЗ» в Уфі (Башкортостан). Попередньо – завдано шкоди одній із установок для переробки сирої нафти.
Це третя (!) за місяць успішна атака СБУ на об’єкти у Башкортостані, до яких по прямій близько 1400-1500 км. Тобто це вже не випадковість і не збіг, а цілеспрямована робота. Отже – росіяни і всі зовнішні спостерігачі мають привід робити прогнози. А вони такі.
УНПЗ зосереджений на переробці нафти з Башкортостану (40%) та Західного Сибіру (50%). Потужність цього заводу – близько 6,6 тонн нафти та газового конденсату на рік. Він є частиною уфімського нафтопереробного кластера потужністю понад 23 млн. тонн на рік.
Якщо СБУ вже тричі дотяглася до регіону – дотягнеться знову і знову. Тобто за кілька місяців може поставити під питання стабільну роботу всього кластера в Уфі, а також нафтохімії в Салаваті та Стерлітамаку.
Загалом удари по Башкирії породять ланцюгову реакцію проблем і для Газпрому, і Роснефть. А також для уфімських бонз, які радісно наживалися на війні ціною тисячі трун для республіки.
Башкортостан – на першому місці у рф за кількістю підтверджених втрат убитими. Зараз республіка поступово вибивається у лідери за кількістю «пропущених» дальніх ударів. Дуже сумнівні здобутки, особливо на тлі процвітання сусіднього Татарстану.
Галузеві ЗМІ відзначають два моменти. З одного боку, новини з Ізраїлю/Гази підганяють обережний оптимізм щодо тимчасової стабілізації в регіоні, що штовхає вниз ціни на нафту, бо знижуються ризики зриву постачання.
У той же час, технічно після неотримання Нобелівської премії миру Трамп різко розсердився на Китай і ввів 100% мита на низку товарів. Було кинуто фразу: на тлі агресивних дій Пекіна у сфері контролю над експортом рідкісноземельних металів та інших чутливих позицій немає сенсу зустрічатися з імператором Сі (на саміті АТЕС 31 жовтня – 1 листопада у Кореї). На день пізніше Трамп пом’якшав: мовляв, він нічого не скасовував, а просто не знає – буде зустріч чи ні.
Проте вся ця метушня розглядається в контексті уповільнення як китайської, так і загальносвітової економіки, що створює додаткові умови зниження попиту енергоресурси. І просідання цін. В умовах, коли росія стає ризиковим постачальником, на такій кон’юнктурі їй доведеться йти на додаткові поступки. Що позначиться на бюджеті та, як наслідок, на здатності гасити проблеми регіонів.
Тенденція останніх трьох років: Москва знижує обсяг федеральних трансфертів у регіони. Потроху, але знижує. І це в рублях, тобто мінус ще втрати від інфляції. За підсумками 1 півріччя 2025 67 регіонів рф мали дефіцитний бюджет. Скажімо, у Кемерово дефіцит – під 40%. І це ще не кінець року, коли закриваються різні держконтракти.
Не дивно, що путін раптово зізнався в атаці на азербайджанський літак і погодився на компенсації постраждалим і сім’ям загиблих. Йому довелося йти на публічне приниження, щоб спробувати згладити конфлікт із Ільхамом Алієвим, щоб зняти напругу та отримати шанс на розширення маневру ресурсами.
Загалом сума новин та оцінок з рф виглядає так, що Кремль готується стабілізувати систему на нижчому рівні добробуту населення. Росіяни стануть менше їсти (крім москвичів, які буквально «заїдають» війну). А щоб вони не ворушилися, вже фактично розганяється мобілізація – йде потік електронних повісток.
При цьому розпочався явний різнобій між регіонами. Частина різко підвищила виплати найманцям. Інші ж, навпаки, різко урізали виплати. Наприклад, у Татарстані найманці сумарно отримували 3,1 млн. рублів, а тепер отримуватимуть 800 тисяч.
Результативні удари СБУ та інших структур Сил оборони України посилюють сум’яття. Переговорні позиції рф до умовного кінця поточного воєнного циклу можуть істотно відрізнятися від кремлівського плану.