Пів року тому ми тішилися як прокремлівські пропагандистські телеканали пішли на дно інформаційного океану. За цей час глядачі навіть забули, як звалися ті зрадливі корвети й галеони, які розстрілювали українську державність та ґвалтували мізки українців. Але головний інформаційний пірат, попри домашній арешт, часу не втрачав, і зараз готує в бій нові сили. Що здатні протиставити їм влада та патріотична громадськість?
[size="6"]Стара історія на новий лад[/size]
Пам’ятаю, як іронізував навесні зі слів глашатая ОПЗЖ Нестора Шуфрича. Він вже не раз і крах Україні спрогнозував, і пришесті Христа. А тоді пообіцяв вкотре відновити закриті телеканали кума Путіна Віктора Медведчука. Керівник парламентського комітету з питань свободи слова свідомо став на бік вороги України. Взявся захищати його пропагандистські рупори. Хоч в той момент це виглядало ефемерно…
На той час РНБО запровадила санкції проти Медведчука за фінансування тероризму, і заблокувала його активи. Зокрема, медіа. До квітня на всіх можливих платформах було відключене мовлення каналів 112 Україна, NewsOne та ZIK. Але пропагандисти, маючи необмежену кредитну лінію з Кремля, реінкарнували три зливні бачки в одному. Не менше гидкому і проросійськім телеканалі Перший незалежний. Згодом прикрили і цю лавочку. Аргументи – незмінні. Цілком справедливі: роспропаганді й тероризму не місце в Україні.
Більш того, у контролюючого телевізійного органу Нацради накопичилося багато питань до останнього бастіону антиукраїнської брехні і ненависті – каналу Наш. За відверте транслювання наративів Кремля вони тепер однією ногою стали на шлях санкцій. Аж до примусового закриття.
І тут ні грама – про свободу слова! Вона не має нічого спільного з показом в ефірах та возвеличенням лідерів держави-агресора й окупанта, його армії, церкви, перебіжчиків, психічнохворих диктаторів, які обіцяють знищити Україну, і багато-багато іншого лайна. Смердюча субстанція не стане шоколадом, як її не називай.
Вочевидь, розуміючи загрози тотального відімкнення, вся ця інформаційно-піратська шобла вирішила діяти старими методами. Взяти на абордаж кілька сусідніх телеплатформ, щоб згодом перетворити їх на власні гармати.
Такий сценарій Медвечук вже провертав 2018-го. Забравши у кіпрських власників 112-Україна, віджавши у харківського політикана Мураєва NewsOne та викупивши у львівського ділка Демінського ZIK. Зібрав інформаційні телеканали з усієї країни під партійні прапори ОПЗЖ.
[size="6"]Закарпатський сплячий актив[/size]
Віктор Медведчук дуже полюбляє Закарпаття. Не лише за безкраї ліси, гори, гарячі джерела та свій палац у Жденієво. А ще за місцевий телеканал Сіріус. Ну, власне, не зовсім теле… Бо проєкт має кількість глядачів меншу, ніж деякі сторінки в соцмережах. Проте вкладають у нього мільйони доларів.
І тут з’являється гість з минулого Віктор Балога. Найбагатша на Закарпатті людина. Яка в часи президента Ющенка навіть керувала державою, бо у гаранта стався когнітивний дисонанс: «Балога – це я! Я – це Балога!». А в часи Кучми-Медвечука цей чоловік розпочав свій бізнес і заробив перші мільйони. Як кажуть самі закарпатці: «Ціля во не без помоги Медведчука». На прибутки Балога заснував телеканал Сіріус, щоб підхвалювати себе і періодично кошмарити опонентів.
Саме ця незнана зірка ризикує стати цілковитою сенсацією в українському медіапросторі. Бо нещодавно вона зійшла із закарпатської орбіти й впала у промзоні столичної Борщагівки. Цей секрет посіпаки кума поки намагаються надійно вберегти від зайвих очей. Особливо з РНБО та Банкової. Проте нашим патріотам вже вдалося інкогніто побувати на місці падіння зірки Сіріус. Так би мовити, зробити розвідрейд тилами ворога.
У павільйонах старих заводів, які викупили компанії близькі до Медведчука, зараз киплять будівельно-монтажні роботи. Тут вже збудовано чи не найбільш потужну на сьогодні телевізійну студію для великоформатних політичних шоу. Інтерактивні технології та робокамери обійшлися власнику у круглу суму. Медіаменеджери планують перевершити попередників. Хоча от колір студії лишається традиційним ОПЗЖ-ригівським – темно-синім.
Підозрюю, що в цій студії Медведчук планує дебютувати після звільнення з-під домашнього арешту. Грізно і пафосно. Але поки це мегаподія затягується, тут ще збирають новомодний офіс для пропагандистів закритих телеканалів – так званий newsroom. Вони потирають руки у передчутті великої справи, і зберігають вірність куму.
[size="6"]Замість епілогу[/size]
Вочевидь, новий політичний сезон буде дуже гарячим. Бо, на жаль, в Україні ще вистачає непатріотичних сил, які готові його підігрівати й розхитувати. Йдеться, не стільки про критику ЗЕвлади з нових медіапомийок, як про бажання підривати основи української державності. Ставити під сумнів вічні національні цінності. Та вище і вище піднімати прапор колаборації з русскім міром.
Тому в цій історії не може бути епілогу! Доки всі інформаційні пірати та терористи не постануть перед судом, не матимуть реальних вироків, а їх діряві корита не підуть в небуття. Доти вони будуть відроджуватися. Знаходити все нові і нові можливості, щоб душити Україну пропагандою.
