Грандіозне шоу під назвою «ми посадимо Медведчука під мільярдну заставу» завершилося тим чим і мусило – екстра-грандіозним пшиком. Чому інакше й бути не могло? Ну розумієте, коли про мільярдні застави хвалиться депутат Верещук (людина яку пов’язували з Тарасом Козаком, бізнес-партнером Медведчука і його подільником) іншого й чекати годі. Заздалегідь підготовленого фарсу ніхто й не приховував.
Замість сидіння за ґратами під мільярдну заставу, Медведчука продовжили «принижувати палацовим арештом». До нового шоу.
Але набагато цікавіше інше. Серіал «Приниження Медведчука палацовим арештом» почався 19 лютого цього року, коли Зеленський реально стояв перед загрозою тарифних протестів. Відтоді ЗЕкоманда подає це «палацове приниження» як нелюдські репресії – на тлі розправ з Ріффмастером, Кузьменко та з генералами Марченко і Павловським виглядає все це просто смішно. «Але ж Медведчук!» - говорять нам все ще прибічники президента Зеленського.
І саме це дивно. А чому власне ОПУ так вчепилася в Медведчука? Чому наприклад, ніяких проблем не має нардеп Ілля Кива, який заявляє, що Україна то колонія США і вітає з днем народження Путіна? А чому правоохоронців взагалі не цікавить особа Юрія Бойка, який нещодавно фактично приватизував хімічний завод «Зоря» - стратегічного виробника української вибухівки, в чому йому нечувано допоміг Антимонопольний комітет як раз за президента Зеленського? А чому ніяких переслідувань не зазнає «сірий кардинал» ОПЗЖ Сергій Львочкін, який лише у квітні разом зі згаданим Юрієм Бойко став власником родовища титану на Житомирщині, причому в обхід державної Об’єднаної горно-хімічної компанії? Часом не тому, що, як кажуть злі язики, під кабінетом Єрмака, Льовочкіна зустріти вже простіше ніж в головному офісі ОПЗЖ?
І головне, чому на переслідування Медведчука практично не реагують ані більшість депутатів ОПЗЖ, ані Москва?
А от в цьому і фокус. У Москві Медведчуку зараз краще не з’являтися взагалі. У нього там великі проблеми. Справа от у чому.
Після публікації Бігусом «плівок Медведчука» учасники української делегації на тих переговорах Андрій Коболєв, Ігор Діденко і Лана Зеркаль 23 червня цього року дали
велике інтерв’ю виданню «Лівий берег». Серед іншого вони розповіли, як восени 2014 р. під шумок вони змогли підписати з Москвою низку документів, які потім Україна використала під час Стокгольмського арбітражу, де Газпром з тріском програв. Простіше кажучи, українська делегація на тих переговорах Газпром витончено «кинула».
Так от, навіть з оприлюднених записів видно, що по українських питаннях московських чиновників консультував Медведчук, який за словами Діденко і Зеркаль не знав ані вказівок отриманих українською делегацією від президента Порошенка, ані переговорної стратегії. Медведчук подавав себе нечуваним експертом по Україні, але насправді він не зрозумів, що підписує російська делегація і не зупинив її вчасно. Медведчука не даремно прозвали «Нарцисом».
«Роль Медведчука – торгівля повітрям», як висловився Андрій Коболєв. Враховуючи фінансові втрати Москви, і матеріальні, і іміджеві (це особливо – то була перша гучна перемога Нафтогазу над Газпромом), очевидно – такого Медведчуку не пробачать ніколи. Хай би він був навіть тричі кумом.
І ще. Після того як відомо все це, просто очевидна мета з якою Меркель і Порошенко погодилися обрати Медведчука як переговірника з Путіним. ЧЕРЕЗ МЕДВЕДЧУКА ПУТІНУ ГНАЛИ ДЕЗУ. Це очевидно. Тепер у Москві це розуміють, і мають до Медведчука довгий перелік запитань.
Медведчук для влади зараз дуже зручний «хлопчик для биття». Садити його ніхто буде – вже повірте. Натомість його можна довго принижувати «палацовими арештами», можна пред’являти різні звинувачення. Можна розповідати побрехеньки про «схеми з Порошенко», не підтвердженні взагалі нічим. В ОПУ знають – проблем не буде.
А те, що колись Медведчук через суд виб’є компенсацію за всі ці викрутаси? Так він же з держави Україна її виб’є, а не з Зеленського з Єрмаком.
