Дві історії днями розбурхали соцмережі. І обидві пов'язані зі Степаном Бандерою і бандерівцями, точніше, зі сприйняттям їх нинішніми українцями
[size="6"]Шкільний флешмоб[/size]
Перша історія почалася близько місяця тому, коли чотири львівські школярки почули повстанську пісню з приспівом "Батько наш — Бандера, Україна — мати, Ми за Україну будем воювати!". На уроці історії вони вирішили зняти відео, де вони співають цю пісню. Вчителька історії підтримала їх і допомогла здійснити цю ідею. Якраз на тому уроці вона розповідала їм про Романа Шухевича, Степана Бандеру, ОУН і УПА.
Ці подробиці розповіли днями самі дівчата в ефірі проєкту "Говорить Великий Львів" на телеканалі NTA. Тим часом їх відео в TikTok отримало шалену популярність і поклало початок флешмобу, який поширився по всій Україні: учні шкіл збираються в групи і хором виконують цю пісню. У TikTok з'явилися вже сотні відео під хештегом #батьконашбандера, а число переглядів їх перевищило 7 млн. Також безліч таких відео можна побачити в Twitter, Telegram, Instagram, YouTube.
Пісня, треба сказати, сумна, але оптимістична. Вона про повстанця, який був важко поранений у бою. Але все ж таки в тому бою "Москалі тікалі, аж лапті губили, А наші за ними постріли били".
[size="6"]Бізнес-премія Дарвіна[/size]
Друга історія — про бізнес. Власниця ТМ Yaro Юлія Привалова виклала в Instagram своє селфі з чоловіком на Красній площі в Москві. А на обурені коментарі відповіла образливим анекдотом про бандерівців. Це викликало цілий шквал обурення в соцмережах і спричинило наслідки для бізнесу Yaro.
Тут важко не згадати засновану в США віртуальну антипремію Darwin Awards. Вона щорічно присуджується особам, які найбільш дурним способом померли або втратили здатність мати дітей. Бізнес-аналог цієї премії цілком можна було б вручити українській підприємниці. Вона зробила своєму бізнесу боляче.
Добрі люди опустили рейтинг трьох київських закладів Yaro на карті Google до 1,3 (при мінімально можливій оцінці 1,0 і максимальній 5,0). Але це ще не все. На скандал в соцмережах відреагували торговельні мережі.
"Після того як користувачі соцмереж почали закликати бойкотувати продукцію Yaro, один з найбільших інтернет-магазинів Rozetka зняв її з продажу. Аналогічно вчинили мережа супермаркетів "Сільпо", мережа кав'ярень Idealist і інтернет-магазин АЛЛО", — зазначає журналіст Юрій Винничук.
[size="6"]Два висновки з двох історій[/size]
Було б неправильно говорити, що ці історії — про патріотизм. Діти співають не просто патріотичну пісню, а саме повстанську пісню "Батько наш — Бандера". І саме це зворушило школярів по всій Україні і спонукало їх на флешмоб.
За 30 років незалежності, і особливо за останні вісім років, українське суспільство дуже змінилося. Український патріотизм — це вже давно звичайна річ. Недавнє соцопитування показало, що 50% серед опитаних громадян вважають кредо сучасних українців гасло "Слава Україні!".
Флешмоб школярів показує, що вони готові йти далі. Бути бандерівцем або хоча б бути причетним до них, співати бандерівські пісні — це, виявляється, дуже круто. Звичайно, можна сказати, що це "всього лише мода". Але будь-який психолог скаже, що після того, як дитина заспівала "Ми за Україну будем воювати!", ці слова в ній залишаються. Тим більше що вона розуміє, про яку війну йдеться і хто ворог.
Підприємниця розповіла поганий анекдот не просто про українців, а про бандерівців. А потім, захищаючись від скандалу, почала запевняти, що вона патріотка. Проте торговельні мережі поспішили відхреститися від такого бізнес-партнера. Виявляється, бути на боці бандерівців вигідніше. У всіх сенсах.
Другий висновок — про соцмережі. Обидві історії продемонстрували, що українські соцмережі (тобто українські фрагменти глобальних соцмереж) здатні самі задавати порядок денний всьому суспільству. Причому не якийсь порядок денний, а саме бандерівський і антикремлівський.
У зв'язку з цим важливо підкреслити, що Кремль не зумів організувати відповідних акцій. Не з'явився флешмоб українських школярів з піснями, скажімо, про Сталіна або про Ватутіна. І українські бізнесмени не потягнулися до Москви робити селфі на тлі Кремля і насміхатися над бандерівцями.
Звичайно, проросійський електорат не зник. І на виборах він проявить себе в результатах прокремлівських кандидатів і партій.
Але тим кандидатам і партіям, які боротимуться за патріотичного виборця і хочуть отримати активну підтримку в українських соцмережах, варто усвідомити, що бути просто патріотом уже замало. Потрібно бути бандерівцем.
