Кілька днів тому, десь далеко на Далекому Сході, один із двійників путіна поінформував свою останню лукашенку, що в їхньої війни «благородні цілі».
Очевидно кожному: цілей у них і справді більше, ніж одна. Але мусить же серед них бути якась най-най. Найблагородніша.
Такою – нині вже можна сказати з певністю – є тотальне знищення українства. Ціль номер один, вершинне втілення благородної містичної душі з усіма її «чаяниями».
Тут, однак, на думку спадає старий Ґанді, що йому приписують афоризм, який донині серед моїх улюблених: «Найперше потурбуймося про засоби. Ціль потурбується про себе сама».
Тож і я слідом за Магатмою – не про ціль, а про засоби. Їх у мене назбирується цілий каталог, і при тому я, звичайно ж, усвідомлюю, що він далеко не остаточний. Але вже й тепер він доволі довгий, і все, що в ньому вмістилось, аж волає до умовного Нюрнберґа чи безумовної Гааґи. Й от воно:
- масові смертельні атаки на цивільне населення зброєю невибіркової дії (бомби, ракети, снаряди), зокрема й забороненою
- неспровоковані «безпричинні» масові розстріли
- зґвалтування жінок, чоловіків, дітей, старих – дуже схожі на сатанинські ритуали
- спалення вбитих людей у спеціальних пересувних крематоріях
- мінування об’єктів, природних теренів, громадських місць, людських тіл
- полювання на визначених осіб за наперед сформованими критеріями, викрадення їх із подальшими катуваннями і можливими вбивствами
- принизливе, жорстоке, нелюдське поводження з військовополоненими
- примусове вивезення мешканців окупованих територій (масові депортації)
- примусове розлучення дітей з їхніми родинами
- мародерство, грабежі, крадіжки, розбій
- нищення людських домівок, позбавлення даху над головою й елементарних умов життя
- дикунське псування майна – як приватного, так і громадського, масовий вандалізм
- відбирання у громадян українських паспортів та інших документів
- змушування до рабської праці
- насильницьке втягування мешканців окупованих територій у колабораціонізм
- руйнування цивільної інфраструктури – свідоме, прицільне і методичне
- приречення десятків тисяч людей на муки голоду, холоду, зневоднення, темряви
- позбавлення десятків тисяч людей медичних засобів та можливостей лікування
- завдання незліченних фізичних уражень та психічних травм
- нищення архітектурних пам’яток і загалом пам’яток культури
- нищення господарчих об’єктів – заводів, фабрик, комбінатів, нафтобаз, портів, складів, торговельних центрів і зерносховищ
- нищення природи, її багатств, екологічних систем
- насильницька зміна шкільних програм і заборона навчання українською мовою
- вилучення з бібліотек із подальшою «утилізацією» українських книжок згідно зі заздалегідь укладеними чорними списками тем і авторів
- аґресивне позбавлення українських громадян їхнього інформаційного і культурного простору.
Я не маю ілюзій, ніби згадав усе, але пунктів у цьому переліку аж 25.
І щоб реалізувати через Гааґу справедливе покарання за кожним із них, у нас немає іншого виходу, крім воєнної перемоги. Це без вибору. Це обов’язок. Історія людства, незважаючи на вписаний у середину минулого сторіччя нацизм, ще не знала такого катастрофічного і – головне – спланованого нагромадження найдикіших злочинів.
Щоб цілковито виключити будь-яку можливість їх повторення, переговірні позиції України вже нині могли би передбачати приблизно такий превентивний пакет:
1. росія назавжди відмовляється від збройних сил за винятком обмеженого поліційного континґенту для забезпечення громадського порядку.
2. росія стає нейтральною і без’ядерною, що знаходить відображення в її новій конституції.
3. росія передає державам-опікунам усі види озброєнь масового невибіркового враження і все важке озброєння.
4. Ґарантом безпеки росії від імені НАТО і ЄС є Україна. В разі нападу на росію третьої держави Україна зобов’язується ініціювати спеціальні консультації.
5. росія погоджується провести, в найстисліші строки й під міжнародним наглядом, демократичні вільні вибори, до яких не допускаються політичні партії та діячі з рашистським минулим.
6. росія запроваджує сувору кримінальну відповідальність за будь-яке публічне виправдання рашизму.
7. Україна погоджується на повернення Криму і запроваджує тимчасовий перехідний статус ОРДЛО в межах на 24.02.2022.
8. Україна також погоджується розглянути як варіант часткової репарації прийняття до свого складу Курщини, Білгородщини і Кубані.
9. У кожному суб’єкті федерації росія проводить референдум щодо збереження єдиного державного утворення і зобов’язується визнати рішення тих суб’єктів, які проголосують за вихід зі складу федерації.
10. росія беззастережно передає міжнародним судовим інституціям організаторів геноциду та їхніх поплічників.
11. москва припиняє бути столицею й поступово перетворюється на радіоактивну зону відчуження.
12. столиця росії переїздить до Тамбова (як варіанти – Саранська, Мухосранська).
13. росія зберігає право на обмежене й цензуроване перевидання творів Толстоєвського та інших класиків, а також на нічим не обмежену телевізійну трансляцію балету «Лебедине озеро».
