Історія з вилазкою "Російського добровольчого корпусу" (РДК) на територію РФ у Брянських лісах набагато серйозніша, ніж виглядає. І, швидше за все, вона матиме продовження
В українських медіа досі не склалося переконливого пояснення, що насправді сталося вранці 2 березня в селах Сушани та Любечани у Брянській області РФ на кордоні з Чернігівщиною. Почергово змінювали одна одну три версії, але жодна з них не виглядає правдоподібною. Розібратися в цьому потрібно хоча б для того, щоб розуміти, чого чекати далі.
Версія про провокацію ФСБ
Почалося все не 2 березня, а тижнем раніше, 23 лютого, коли оперативне командування "Північ" Сухопутних військ ЗСУ повідомило, що ворог готує провокації з метою звинуватити ЗСУ у порушенні територіальної цілісності РФ. "Про це свідчать дані розвідки, де зафіксовано рух колон військової техніки в районі кордону з Чернігівською областю без знаків розпізнавання та живою силою, яка була одягнена у піксель, схожий на форму ЗСУ", — пояснило ОК "Північ".
Коли вранці 2 березня в Росії почали кричати про "українських диверсантів" на Брянщині, українці, звісно, одразу припустили, що це та сама провокація ФСБ РФ. Тим більше, що російська пропаганда продукувала всілякі жахи а-ля "розіп'ятий хлопчик у трусиках", типу захоплення заручників та обстрілу шкільного автобуса. Нашим воїнам це точно було не потрібно. А коли в російських медіа з'явилися повідомлення про "запеклі бої", стало зрозуміло, що далі за сценарієм російські підрозділи мають звільнити заручників, перестріляти "диверсантів" і пред'явити росіянам та світовій спільноті "жахливі злочини українських окупантів".
Однак одразу виникли й сумніви у цій версії. Бо вона вимагала "жахливих злочинів" у таких масштабах, які б вразили світову громадську думку, але нічого подібного не було. І навіть ті жахи, які були озвучені, незабаром спростували самі російські ЗМІ. Влада Брянської області повідомила, що інформація про заручників "не підтвердилася". Нібито обстріляний шкільний автобус перетворився на автомобіль, а нібито вбиті чоловіки та дівчинка перетворилися на пораненого хлопчика. Жодних "запеклих боїв" теж не було — як виявилося, "диверсанти" спокійно повернулися на українську територію.
Версія про самодіяльність РДК
Після полудня 2 березня в Telegram-каналі "Російського добровольчого корпусу" було оприлюднено відео з Брянської області, зняте на тлі будівлі з табличкою "Любечанський фельдшерсько-акушерський пункт". РДК спростував брехню кремлівських пропагандистів і наголосив, що він "прийшов до Брянської області, щоб показати співвітчизникам, що надія є, що вільні російські люди зі зброєю в руках можуть боротися з режимом".
Після цього у фокусі уваги, звісно, опинився РДК. Обговорювалася версія, що РДК у такий оригінальний спосіб вирішив пропіаритися та нагадати про себе як українцям, так і росіянам.
На користь версії про самодіяльність РДК говорили коментарі українських офіційних осіб. Вони заперечували причетність України до подій на Брянщині, але натякали, що там могли діяти "російські партизани". Наприклад, речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко у коментарі "Українській правді" заявив: "Що могло відбутися на території РФ, мені нічого не відомо". Й одразу наголосив: "Країна-терорист — це таке собі фактично нестабільне утворення". Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив у Twitter, що "історія про українські ДРГ у РФ — це класична провокація", а потім звернувся до російської влади: "Партизанський рух у РФ стає сильнішим та агресивнішим. Бійтеся своїх партизанів".
Як жарт (точніше, глузування з ворога) версія про "російських партизанів", звичайно ж, хороша. Але з погляду фактів вона є сумнівною. По-перше, навряд би самодіяльний загін із півсотні бійців зміг би перетнути кордон без відома та дозволу української влади. По-друге, важко уявити, щоб наша армія та спецслужби взагалі допустили перебування на території України якогось самодіяльного загону. До речі, у жовтні минулого року "Главком" розповів, що РДК — це підрозділ у складі 98-го батальйону тероборони "Азов-Дніпро" 108-ї бригади ЗСУ.
Версія про українську операцію
Версія про самодіяльність остаточно розсипалася 3 березня. Командир РДК Денис Капустін, відомий також як Денис Нікітін та White Rex, підтвердив журналісту Financial Times, що українська влада дала згоду на операцію.
"Так, звісно, ця акція була узгоджена, інакше вона не могла б відбутися, — сказав він. — Як ти собі уявляєш, що я пройшов там крізь темряву ночі? Є заміновані мости, є камери, дрони з тепловим наведенням, є приховані спостережні пункти. Якби я ні з ким не погоджував, гадаю, нас би просто знищили".
Наступного дня командир РДК дав велике інтерв'ю в ефірі "Фейгін Live", де наголосив, що після переходу кордону вони діяли на свій розсуд, не погоджуючи свій план "ні з військовим, ні з політичним керівництвом України". А план цей, за словами White Rex, був саме в піарі, і ефект вийшов у мільйони разів більшим, ніж сподівалися в РДК: " Ми розраховували на медійну хвилю, а отримали цунамі".
Проте важко повірити й у таку історію. Уявімо собі: приходить White Rex до свого начальства та розповідає про бажання здійснити рейд на Брянщину. А на запитання про цілі рейду відповідає, що офіційно їхній план — це таємниця, яку вони нікому не розкриють, а неофіційно просто хочуть попіаритися. І начальство все це схвалило та організувало безперешкодний перехід РДК через кордон? Справді?
Ми пам'ятаємо багато випадків, коли війна переходила на російську територію. Тобто коли росіяни скаржилися на обстріли прикордонних населених пунктів або повідомляли про вибухи на їхніх об'єктах за десятки або навіть сотні кілометрів від кордону. І ми бачили, що навіть коли дуже хотілося б похвалитися можливостями наших ракет та ударних безпілотників, наші офіційні особи зазвичай обмежувалися коментарями щодо небезпеки куріння у вибухонебезпечних місцях. Тобто ми не хочемо допомагати Путіну лякати росіян усередині "обложеної фортеці" для посилення у суспільстві мобілізаційних настроїв та підтримки війни проти України. Тим більше сумнівно, щоб від такого підходу відмовилися заради того, щоб дати попіаритися РДК.
Версія про зрив провокації ФСБ
Отже, необхідно шукати якийсь серйозніший привід для цієї операції. І тут ми повертаємось до попередження від ОК "Північ" за 23 лютого. Очевидно, що тодішня заява мала на меті запобігти російській провокації. Однак, хоч наша розвідка завчасно викрила ворожий сценарій, це, звісно, не гарантувало, що ФСБ відмовиться від інсценування українського вторгнення на Брянщину.
Зазначимо, що про такі плани ворога було відомо ще з осені минулого року. Тільки тоді йшлося про провокацію не на Брянщині, а на Білгородщині. У листопаді були всі підстави обговорювати, чи Путін нападе на Білгородську область. Ми констатували тоді, що проникнення через кордон української ДРГ чи прорив кількома танками "засічної межі" — це не та подія, яка була б здатна розбурхати росіян. Схвилювати може тільки кров, багато крові. Тобто ДРГ чи танки за сценарієм мають захопити якийсь населений пункт та знищити його разом із жителями. Інсценування має бути моторошним, але закінчитися епічною "перемогою добра над злом". Все разом це має надихнути росіян на "народну війну" — завдання, з яким кремлівські пропагандисти досі не впоралися.
Можна припустити, що ФСБ зрештою обрала на роль жертв жителів прикордонних сіл Брянщини. А наші, дізнавшись про ці приготування, випустили на сцену РДК і зірвали цей сценарій. Жителі Сушан та Любечан залишилися живими, водночас РДК отримав чудовий привід для піару — і все це завдяки тому, що наша військова розвідка поглумилася над ФСБ.
З підтвердженням цієї версії виступив засновник проекту Gulagu.net Володимир Осєчкін, який давно мешкає у Франції, але має інформаторів у ФСБ. Його джерело під псевдо Wind Of Change повідомило багато подробиць про сценарій 2 березня. Зазначимо три важливі моменти.
По-перше, Путіну "потрібна була своя "Російська Буча", яка б копіювала ефект від української Бучі та психологічно перекривала його в пам'яті західного обивателя". Розрахунок був на те, що "якщо Україна перейде на відвертий тероризм, західне населення активізує протести проти військової допомоги їм".
По-друге, це мало стати приводом "перевести спеціальну військову операцію (юридично — дуже каламутна штука) у контртерористичну операцію, де все просто, зрозуміло і ясно і де роль військових сильно поступається ролі ФСБ". "Досить грізне звернення Путіна на сьогодні було готове, законодавчу базу, наскільки мені відомо, опрацьовано. Справа залишалася за появою нелюдського теракту".
По-третє, "з Курської області заходила як мінімум одна машина-рефрижератор із тілами солдатів ЗСУ". "Ніякого "відступу" ДРГ у планах бути не могло: зайшли, наколошматили місцевих, розкидали листівки, але тут же увірвався доблесний спецназ і під час короткого ефективного зіткнення вбив усіх терористів до єдиного".
І ось цей ретельно продуманий сценарій ФСБ було зірвано. "Ідеально точний час і спокій залітної ДРГ не міг бути звичайною випадковістю, — наголошує Wind Of Change. — Це були не фахівці, вони йшли як на свято, вони могли взяти з собою в обидва боки циганський табір з бубнами і скоморохів з ведмедями — і пройшли б з таким же успіхом, але саме в цей коридор часу. Вони вийшли настільки вчасно, що поки у нас почали щось розуміти, вже було пізно, і той, хто стоїть за цією "акцією", ідеально, до подробиць знав весь план. А мати допуск такого рівня могли лічені одиниці. Хто з них і навіщо зливав? І кому?
Коли чекати на нову провокацію
Навіть якщо зовсім не довіряти цьому джерелу чи вважати, що Осєчкін усе сам вигадав, це не скасовує російських планів інсценування українського вторгнення. Ці плани існували ще восени, про них попереджало ОК "Північ" 23 лютого, і навряд чи ФСБ відмовиться від них після невдачі 2 березня.
Зрозуміло, чому цей сценарій не було реалізовано того ж дня. Бійці РДК на чолі з командиром зняли відео у Любечанах і потім спокійно повернулися назад. Отже, вже не можна було пред'явити росіянам та Заходу "ліквідованих українських терористів".
Але це не означає, що Путін не захоче спробувати повторити. Цей сценарій був і залишається йому потрібен через цілу низку мотивів як у внутрішній, так і зовнішній політиці. Ймовірно, якісь важливі деталі буде змінено. Також, напевно, буде здійснено розслідування для з'ясування каналу витоку інформації. Проте навряд чи рішення про нову провокацію буде відкладено на багато місяців.
Швидше можна очікувати, що до сценарію для більшої правдоподібності тепер буде додано деяких "спільників РДК". І "російська Буча" стане приводом не лише нового витка антиукраїнської істерії, а й закручування гайок всередині Росії. І це цілком відповідає інтересам ФСБ.
