В середині квітня з'явилося повідомлення, що федерація незалежних профспілок Росії (незалежних, мабуть, тому, що від них ніщо не залежить без вказівки Кремля) рекомендувала не проводити – зокрема, в Москві – мітинги та ходу з нагоди першого травня. Офіційна причина скасування звичного ритуалу – «високий рівень терористичної небезпеки», звісно, з боку України, війну проти якої сама ж Росія і розв'язала.
Інша справа, на «свято» обстріляти Україну ракетами. Влаштувати такий собі «святковий» салют. І притому неодмінно вночі. Як там радянська пропаганда десятиріччями торочила? «22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина віроломно без оголошення війни напала...»
А за якихось 53 дні до початку так званої великої вітчизняної війни і через півтора року після нападу нацистської Німеччини на Польщу та початку Другої світової війни, в якій до 22 червня 1941 року Москва виступала союзником Берліна, в радянській столиці відбувся першотравневий парад.
В СРСР перше травня широко відзначали.
В Німеччині після приходу до влади націонал-соціалістів також. «Хай живе націонал-соціалістичний робітничий рух! Хай живе трудове селянство! Хай живе Німеччина!» – вилучіть із цих закликів фюрера німецького народу Адольфа Гітлера до національного дня праці слово «націонал» і замініть слово «німецького» на «радянського», і під цим закликом міг би підписатися вождь, а німецькою фюрер, усіх радянських трудящих Сталін.
«Дружба Німеччини і Радянського Союзу, скріплена кров'ю, має всі підстави бути тривалою та міцною» – так у грудні 1939, майже через чотири місяці після початку Другої світової війни, відповів Сталін Гітлеру й Ріббентропу, які привітали радянського фюрера-вождя із 60-річчям.
1 травня 1941 року в Москві Сталін стояв на трибуні. Поруч – нарком закордонних справ Молотов. Той самий, який у серпні 1939 підписав зі своїм німецьким візаві Ріббентропом пакт, що Другу світову уможливив. Той самий, який називав агресорами Велику Британію та Францію і заявляв, що «не тільки безглуздо, а й злочинно вести війну проти гітлеризму, прикриваючись фальшивим прапором боротьби за демократію». Нічого не нагадує?
І була присутня на тому першотравневому параді 1941 року в Москві делегація дружнього вермахту на чолі з генералом Ернстом-Августом Кестрінгом.
Сьогоднішня Росія бореться з «нацистами» в Україні? Нічого дивного. Вінстону Черчиллю приписують фразу, автором якої насправді був американський сенатор Г'юї Пірс Лонг: «Фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами».
