Тепер 9 травня — це День Європи, а не те, що святкують у Росії
Напередодні 9 травня Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про перенесення вихідного дня з 9 травня на 8 травня. Відтепер 8 травня називатиметься Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Також Зеленський підписав указ, згідно з яким 9 травня відтепер називатиметься Днем Європи.
Який сенс у цих змінах і чи справді вони є доцільними?
Повернення до Європи
Почнемо зі святкування Дня Європи. Як наголошується на офіційному сайті Євросоюзу, "День Європи, який відзначається щорічно 9 травня, присвячений миру та єдності в Європі".
З погляду символів найголовніше — це те, що цей день не прив'язаний до подій 1945 року. Він не про війну і не про перемогу у війні. Він — про об'єднану Європу, де немає місця війнам. Першим кроком до її будівництва стало 9 травня 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив із декларацією, де виклав свою ідею нової форми політичного співробітництва в Європі, яка б зробила війну між європейськими народами немислимою. Його бачення полягало в тому, щоб створити європейську організацію, яка б об'єднала виробництво вугілля і сталі і керувала б ним.
Канцлер Федеративної Республіки Німеччини Конрад Аденауер позитивно відреагував на декларацію Шумана, як і уряди Нідерландів, Бельгії, Італії та Люксембургу. В результаті 18 квітня 1951 року шість країн підписали Паризький договір, яким заснували Європейське об'єднання вугілля і сталі — перше наднаціональне співтовариство в Європі. На його базі у 1957 році тими ж шістьма країнами було створено Європейське економічне співтовариство, яке (вже у розширеному складі) перетворилося у 1993 році на Європейський Союз.
29 червня 1985 року Європейська рада на пропозицію Єврокомісії затвердила символи об'єднаної Європи, у тому числі прапор Європи (12 золотих зірок на синьому фоні), гімн Європи ("Ода до радості" Шіллера на музику Бетховена) та День Європи — саме як річницю історичної декларації Шумана.
У країнах Євросоюзу це свято не є вихідним днем, за винятком Люксембургу, де воно має статус державного свята з 2019 року. Тим не менш, до цієї дати прив'язана ціла низка святкових заходів. Інституції Євросоюзу в Брюсселі та Страсбурзі щороку на початку травня відчиняють свої двері для публіки, дозволяючи громадянам відвідувати місця, де приймаються рішення, що впливають на їхнє повсякденне життя. Місцеві офіси Євросоюзу в Європі та по всьому світу організовують виставки, дебати, концерти та інші заходи, що присвячені цьому дню та підвищують поінформованість про ЄС.
Для України, оскільки вона прагне стати членом Євросоюзу, цілком природно відзначати День Європи, причому саме 9 травня — разом з ЄС. Леонід Кучма ще у квітні 2003 року своїм указом ухвалив: з огляду на стратегічний курс України на європейську інтеграцію, встановити в Україні День Європи та відзначати його щорічно у третю суботу травня.
Такий дивний вибір мав своє пояснення: мовляв, у суботу зручно проводити будь-які агітаційні заходи щодо переваг євроінтеграції. Але головна причина, звісно, була іншою: Кучма боявся замінити Днем Європи святкування "дня перемоги у великій вітчизняній війні". Третя субота травня припадає на 15-21 травня. Саме тому він обрав її, а не другу суботу, яка припадає на 8-14 травня і, отже, могла б збігтися з "днем перемоги".
Тільки зараз ми нарешті повністю відриваємося від Росії у сфері символів та возз'єднуємось із Євросоюзом. Відтепер 9 травня для нас це День Європи, річниця декларації Шумана, яка поклала перший камінь у фундамент ЄС.
Зайвий вихідний?
Складніше питання щодо 8 травня: чи доцільно робити цей день вихідним. У чотирьох країнах Євросоюзу 8 травня має статус державного свята: у Польщі це Національний день перемоги, у Франції та Чехії – День перемоги, у Словаччині – День перемоги над фашизмом. У Латвії, Литві, Естонії 8 травня відзначається як День пам'яті та не належить до вихідних.
Примітно, що у Чехії та Словаччині перейшли з радянського стилю на європейський, тобто перенесли святкування дня перемоги з 9 травня на 8 травня, ще 1993 року, а у Польщі — лише 2015 року. В Україні у 2015 році свято 9 травня не перенесли, але перейменували: у квітні було ухвалено закон "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який перейменував "день перемоги у великій вітчизняній війні" на "День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Той самий закон встановив, що 8 травня відзначається День пам'яті та примирення. При цьому 9 травня залишився вихідним, а 8 травня – робочим днем.
Після повномасштабного російського вторгнення, звісно, з'явилася ідея повністю порвати із радянським стилем та відмовитися від святкування 9 травня. Ще 18 квітня минулого року до Ради було внесено законопроект №7297, який запропонував встановити 8 травня державне свято — День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, замість свята 9 травня, та здійснити відповідну заміну у Кодексі законів про працю (КЗпП). Ініціаторами законопроекту виступили Володимир В'ятрович з "Європейської солідарності" та ще 30 депутатів з різних фракцій та груп та позафракційних, зокрема голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики "слуга народу" Микита Потураєв.
Але на Банковій цю ідею забракували. У зверненні до народу 9 травня минулого року Зеленський заявив: "Сьогодні ми відзначаємо День перемоги над нацизмом. І нікому не віддамо ані клаптика своєї історії. Ми пишаємося нашими предками, які разом з іншими народами у складі антигітлерівської коаліції перемогли нацизм. І ми нікому не дамо анексувати цю перемогу, не дамо її привласнити. Наш ворог мріяв, що ми відмовимося відзначати 9 Травня й перемогу над нацизмом. Щоб слово "денацифікація" отримало шанс".
Знадобився ще рік великої війни з Росією, щоб на Банковій концепція змінилася. 8 травня Зеленський вніс до Ради законопроект №9278, який пропонує точно те саме, що й депутатський проект №7297. "Дуже потужне рішення, яке повертає нам чесну історію без ідеологічних домішок, — прокоментував у своєму ТГ-каналі глава фракції "слуг народу" Давид Арахамія. — Ми у Верховній Раді попрацюємо над тим, щоб у пришвидшеному режимі ухвалити внесений президентом законопроект".
Проте чи доцільно поєднувати два в одному — день пам'яті та день перемоги? У кількох країнах ЄС, як ми бачили, 8 травня святкують день перемоги (і це вихідний), а в кількох відзначають день пам'яті (і це робочий день). Але ніде їх не поєднують.
Рік тому Зеленський боявся, що якщо ми відмовимося святкувати перемогу над нацизмом, то надамо Путіну виправдання його фальшивим аргументам про необхідність "денацифікації" України. Але зараз ми вже позбулися подібних страхів і нам начхати, які виправдання вигадує собі Путін, хіба ні?
Цілком можна було вчинити радикально і просто викреслити день перемоги з переліку державних свят. Наш головний день перемоги попереду. Він настане, коли переможемо Росію та рашизм.
І робити це треба було рік тому. Нагадаємо, 24 серпня 2021 року Зеленський встановив нове свято — День української державності, яке відзначається 28 липня (у День хрещення Київської Русі — України, який приурочено до дня пам'яті князя Володимира). Тоді ж він вніс до парламенту законопроект про внесення цього свята до КЗпП, щоб він став вихідним днем. Цей закон було ухвалено 31 травня 2022 року. Отже, була чудова нагода замінити святкування дня перемоги 9 травня на святкування Дня української державності 28 липня, без скорочення кількості святкових вихідних.
Але на Банковій вирішили інакше — і в результаті ми отримали "зайвий" вихідний. Народу, звісно, приємно, проте з погляду інтересів економіки це спірне рішення.
Втім, у будь-якому разі можна лише вітати, що Зеленський нарешті знайшов у собі сили відірватися від радянського стилю та перестати святкувати день перемоги 9 травня. Тепер це День Європи. І це перейменування заслуговує на те, щоб його відсвяткувати.
