Давайте я трошки розкажу вам про Африку!На світлині нижче – один з найвизначніших співробітників Першого головного управління КДБ Анатолій Вікторович Баронін, який був одним з тих, хто створив освітню інфраструктуру для українських розвідувальних органів.
У свій час він був резидентом радянської розвідки в місті Лагос, який був столицею Нігерії на той час (пізніше, столиця була перенесена до Абуджі).
Саме він створював базові українські знання про «суб-сахарну Африку» – мається на увазі майже все, що знаходиться на південь від великої Сахари. Народи, які населяють цю територію, звичайно, дуже різні. Але, певні глибокі патерни поведінки в них є досить подібними.
Розуміння цих паттернів є дуже і дуже складним. Десятиріччями це було полігоном протистояння американських та радянських спецслужб, не враховуючи колоніальний вплив країн Західної Європи.
Необхідно прийняти той факт, що уся ця територія – це абсолютно інша планета. Вони не живуть в парадигмах, які ми використовуємо. Для них не існує тих орієнтирів, які існують для нас. І, попри всі страшні речі, з якими я стикнувся в період свого перебування в Нігерії – це абсолютно магічна і чарівна частина нашої планети. Якщо ми на секунду перестанемо сприймати її в дихотомії «вони підтримують Україну чи Путіна» – ми зможемо просунутися до того, що це взагалі за планета.
Зараз Путін виграє Африку, тому що він працює старими перевіреними десятиріччями інструментами КДБ, яке створювало і перетворювало там уряди й країни. Але, ми – не КДБ. Ми можемо створювати світи, а не боротися за те, що задишилося від кадебешних недоїдків.
Так, безумовно, конструкція політичної адженди в африканських країнах зараз є дуже прагматичною... І пітун пропонує їм прагматичні і реваншистські наративи ресентименту проти Заходу. Але, це все про гроші!
А, насправді, Африка – це про гідність. Просто вони розуміють гідність через гроші. Я довго спілкувався з нігерійцем який любив щодня їздити на новій машині зі свого автопарку, то на бехє «сємьоркє», то на S-класі Мерседесі... Тому що міг. Тому що це було показником гідності.
Україна має спроможність сформулювати такий наратив, який спроможний це змінити. Все, що нам потрібно – це повірити в те, що, для того, щоб зупинити цю прокляту війну, нам треба вийти за межі нашого світу.
Нам треба думати, як вирішити конфлікт США та Китаю?
Нам треба думати, як перетворити Африку з дотаційного регіону на колиску планетарної цивілізації, чим вона і повинна бути...
Нам треба усвідомити той факт, що саме на наших плечах лежать питання майбутнього планети. І, коли це відбудеться, питання Російської Федерації стане проміжним в цілому переліку тих цивілізаційних викликів, відповіді на які є тільки у нас – українців...
Чому?
А, що, хтось іще має таку амбіцію?
Покажіть?
Хто ж ці смєлиє звєролови?
Трампісти, які надрачують на Карлсона?
Байденісти на чолі з Саліваном, які «как би чєго нє вишло?»
Єдиною країною, яка має спроможність рішень такого масштабу є Китай, але він так само внутрішньо-окупований ідіотами, які думають про те, як нацарювать 1000 юанів і втекти...
У цієї планети немає іншого спасителя окрім України.
Чи вдасться це нам? – На це б ніхто не поставив в букмеккерській конторі.
Чи є в нас інший вихід?
Ймовірно, є... Але, особисто мене він не влаштовує!
Африка – forever!
