Геноцид по-русскі. Свого часу, ще до війни, у спілкуванні з жителями сусідньої країни мене досить сильно-таки “дістала” теза про “ісконно русскіє зємлі”. Думаю, я такий не один. Всі мої намагання дізнатись від тих, хто цю тезу ретранслює, що вони мають на увазі під “ісконно русскімі зємлямі” залишились безрезультатними – ніхто відповіді на моє питання так і не дав.Як максимум звучала інша теза – “ми еті зємлі освободілі”. Щоправда, логічне запитання – “від кого?” – також залишалось без відповіді.
Гляньте на карту Сибіру XVI століття. Це період, коли московська (тоді назви “Росія” не знав ніхто, навіть самі “росіяни”) експансія набирала темпів. В середньому імперія за наступні три століття розширювалась на 100 000 квадратних кілометрів щорічно. Це так, ремарка щодо країни, “котра ніколи ні на кого не нападала”.
Втім, повернімось до карти.
Історико-етнографічна карта Сибіру/WikipediaХтось бачить на цій мапі росіян (будемо для простоти називати так представників Московського князівства, котре через два століття чомусь стало Росією)? І, відповідно, “ісконно русскіє землі”? Можливо, в мене щось не так із зором, але я бачу тут споконвічні землі народів Сибіру – тунгусів, якутів, юкагірів, самоїдів, остяків, коряків тощо. Список народів – на карті, читайте самі. І спробуйте згадати – про які народи, що колись населяли Сибір, ви чули?
Не буду наводити статистику, кому цікаво – може “погуглити”, проте тих же чукчів, котрі майже двісті років збройно протистояли російській експансії, залишилось станом на 2010 рік 16 000 (шістнадцять тисяч). Всього.
А гіляків, ареал розселення котрих займав величезну територію сучасного Хабаровського краю РФ – аж 4446. Чотири тисячі чотириста сорок шість чоловік. Все.
І так щодо кожного корінного народу Сибіру. Орочів – 596. Не тисяч. Осіб. Олюторів, про яких, більш ніж впевнений, ніхто на Росії й не чув – приблизно вісім з половиною тисяч. Повторюсь – не буду наводити статистику. Кому цікаво – шукайте. Дані ці на поверхні не лежать. Але все ж віднайти їх можна.
І свідчать ці сухі цифри про одне. І назва цьому явищу проста – геноцид. Московська імперія свідомо винищувала корінні народи тих земель, котрі “освобождала”. І коли сучасні адепти “руского міра” говорять про “освобожденіє ісконно рускіх зємєль”, вони зовсім не кривлять душею. Росіяни-московити таки дійсно звільняли навколишні землі. Звільняли від корінних жителів…
Можна відмахнутись – мовляв, це давно історія, та й яке діло нам до всіляких “чурок невмиваних”? Можна. Проте не забувайте – сьогодні Росія “звільняє” нові “ісконно русскіє землі”. Крим вона вже “звільнила”. Донбас – дуже намагається. Результати розповідати? Про тисячі убитих і скалічених, мільйони біженців та “переміщених осіб”? І це вже зовсім не якісь там “чурки”. Хоча (ця ремарка для тих, хто хоче мені закинути ксенофобію і расизм) – розріз очей, колір шкіри, мова тощо – нікому не дає права визначати долю людей і народів. А що наші “старшиє братья” люблять це робити – не є секретом.
Вчора “звільняли” Росію від “чурок”. Сьогодні “звільняють” від “бандеро-фашистів” Україну. І на все це можна закрити очі. Але перед тим поставте собі питання – від кого і що будуть “звільняти” завтра? Бо від статусу “ісконно русскіх земель”, як показує історія, не застрахований ніхто.
