За останній рік одразу декілька відомих українських інтернет-ЗМІ змінили власника. Причому мова йде про сайти з мільйонною аудиторією та поважним бекграундом.
Так, у грудні 2022 року одне з найстаріших бізнесових видань України – Delo.ua – стало власністю абсолютно невідомої на вітчизняному медіа-ринку людини – Тетяни Снопко.
Зокрема, вона придбала компанії ТОВ “Медіаманія” та ТОВ “Комунікаційний Хаб “Економіка” з відомого медіа-холдингу “Економіка+”, який колись належав Віктору Пінчуку, зятю екс-президента Леоніда Кучми.
Крім сайту Delo.ua, зараз до цього холдингу входять нішеве маркетингове видання MMR та жіночий портал WoMo.
А влітку цього року Снопко стала власницею ТОВ “Українські Медійні Системи” і “Хаб Главком”. Це структури, які володіють суспільно-політичним інтернет-виданням “Главком”, що раніше належав відомим українським журналістам Віктору Шлінчаку та Юлії Лимар.
Таким чином на ринку інтернет-ЗМІ формується класичний медіа-холдинг, який має профільні економічні і політичні видання. Є лише кілька питань. Відповідь на які може не сподобатися.
У всі роки свого існування інтернет-журналістика в Україні існувала, в основному, “не завдяки, а всупереч”. В першу чергу, всупереч економічній ситуації. Медіа в нашій країні ніколи не були прибутковим бізнесом. Більше того, часто вони були відверто дотаційними проектами для своїх власників. А в часи великої війни на якусь бізнесову вигоду у цій сфері годі й сподіватися.
У чому ж тоді логіка скуповування медіа-активів для людини, яка до цього навіть не займалася таким бізнесом? Ще й в настільки важкі часи.
Доцільно звернути увагу на біографію нової медіа-магнатки. Тетяна Снопко майже 9 років пропрацювала у структурах бізнесмена Максима Полякова, відповідаючи за його піар. Також вона обслуговувала інтереси бізнес-партнера Полякова – Максима Кріппи. Після початку повномасштабного вторгнення росії, Снопко поїхала до Чехії, де шукала нову роботу, і навіть встигла прилаштуватися до якогось чеського медіа-інкубатора.
А повернувшись до України, раптом почала скуповувати відомі сайти з величезною аудиторією. Які, до речі, за оцінками фахівців, хоч і не є прибутковими бізнесами, але, завдяки інформаційному впливу, коштують мільйони доларів.
Скоріш за все, нещодавня безробітна біженка тепер працює вивіскою для своїх багаторічних друзів, і насправді саме Поляков і Кріппа скуповують популярні українські інтернет-ЗМІ.
І тут варто нагадати, хто це такі. Ще недавно Максиму Полякову, вочевидь, стараннями тієї ж Снопко, ліпили імідж ледь не “українського Ілона Маска” із Запоріжжя. Кілька років тому він разом зі своїм холдингом Noosphere, раптово опинився на топових позиціях у списках найбагатших українців.
Починала ця людина, зокрема, зі створення сайтів знайомств та платформ інтернет-казино з промовистою назвою “Мурка”.
А високотехнологічний імідж йому будували на факті володіння 58% акцій американської аерокосмічної компанії Firefly, що займається запуском супутників. Щоправда, статуя вітчизняного Маска гучно тріснула посередині, коли уряд США прямим текстом зажадав, щоб Поляков продав свій пакет акцій. Через те, що ракетні технології американської компанії через нього можуть опинитися у руках… росії.
Цей скандал співпав у часі з початком повномасштабного вторгнення, і тому пройшов майже непоміченим. Але ультимативна вимога влади США не могла не грунтуватися на беззаперечних доказах зв’язків з окупантами.
Потім це прізвище спливало вже у зовсім неприємному контексті віддаленого доступу до поліцейських камер спостереження, через які російські загарбники могли слідкувати за діями наших захисників на початку великої війни.
Його партнер і інший роботодавець Тетяни Снопко – Максим Кріппа – зовсім непублічний бізнесмен. Але він також у часи війни “приріс” активами. Восени 2022 року ця людина потрапила до новинних стрічок завдяки придбанню кібер-спортивної команди NAVI. Раніше вона належала давньому приятелю Кріппи Олександру Кохановському.
Чому це важливо? А тому що ще 2020 року Кохановський оголосив себе покупцем київського готелю “Дніпро”, який розташований у самому серці української столиці. А формальний переможець державного конкурсу з продажу готелю – ТОВ “Смартленд” – зареєстровано у будинку в Броварах, що належить Максиму Кріппі.
Начебто нові власники збиралися перетворювати готель на арену кіберспорту. Однак їхній інтерес співпав у часі з легалізацією грального бізнесу у готелях. І саме з перспективою відкриття гігантського казино у центрі Києві пов’язували придбання старого державного готелю.
Та цікавіше те, що готель Дніпро давно входить до сфери інтересів так званої групи “лужніковських” – віце-спікера російської думи Олександра Бабакова та його подільника Євгена Гінера. Які донедавна контролювали цілу низку українських готелів та пакети акцій українських обленерго. Ще на початку двохтисячних неформальний контроль над готелем приписували їхньому третьому партнеру, вбитому снайперським пострілом у київському суді – Максиму Курочкіну, більш відомому як “Макс Бєшений”. Який ще тоді займався відкриттям “руських клубів” та скуповуванням українського майна в інтересах майбутніх загарбників.
Згадували Полякова і Кріппу також у зв’язку з прізвищем одного зі спонсорів війни проти України, російського олігарха Костянтина Малофєєва, родина якого також має інтереси у кіберспорті…але це вже тема для окремого дослідження.
Отже, виходить так, що популярні українські інтернет-ЗМІ, насправді скуповує піарниця, яка багато років працює на бізнесменів, пов’язаних з росіянами. Більше того, з безпосередніми спонсорами та натхненниками російської війни проти України.
Окупанти, яких українська влада жорстко позбавила впливу на українське інформаційне поле, скоріш за все, шукатимуть обхідні шляхи для його відновлення. Зокрема, скуповуючи професійні, патріотичні ЗМІ під привабливою вивіскою інвесторів зі світу високих технологій. За якою, насправді, будуть сидіти феесбешні майори з Лубянки.
І, враховуючи критичну важливість ЗМІ у воєнний час, українським правоохоронцям варто було б перевірити такі казкові придбання.
