Зараз часто можна почути невтішне припущення: «Усе виглядає так, що Україну будуть змушувати підписати угоду з Москвою».
Одразу скажу свою думку, що якщо навіть хтось і мріє «закінчити» у такий спосіб російсько-українську війну, то це малоймовірно. Майже неможливо. Поясню чому. Давайте уявляти не абстрактно, а як воно буде відбуватися у реальності.
Пункт перший
Якщо ми говоримо про примус України до підписання, то це буде угода, у якій будуть хотєлки Кремля: демілітаризація, денацифікація, русифікація України. Окрім того, буде довжелезний список інших вимог. Якщо нас примусять, то умови будуть саме такими.
Пункт другий
Щоб угода була реалізована, її мають не лише підписати, але й втілити у життя. Тобто, окрім підпису уповноваженої особи від України, положення угоди має сприйняти або хоча б прийняти українська нація. Уявіть собі суспільну реакцію і наслідки, коли нас змусять надати статус другої державної російській мові, вимагатимуть перейменувати назад міста, вулиці і площі, накажуть знести памʼятники Степану Бандері, розпустити військо, засудити ідеологію українського націоналізму, заборонити патріотичні партії і змиритися з поверненням в Україну Медведчука з Януковичем. Скільки часу діятиме така угода і що після неї буде?! Правильно, війна продовжиться. Можливо в іншій формі, але вона триватиме.
Пункт третій
Він випливає з перших двох. Ця війна закінчиться не угодою, а припиненням існування однієї з двох держав. І хай яким масивним виглядає наш ворог, в України побільше шансів. У разі поразки, нас будуть фізично нищити. І ми це знаємо. Вони ж у випадку програшу мають просто змиритися з невдачею у розпочатій війні. І ще. Українці – це значно більш однорідний сплав, аніж строкатий «народ РФ». Суспільне усвідомлення сенсу нашої боротьби є значно виразнішим, аніж серед «народу РФ».
Пункт четвертий
Врятувати РФ від неминучого зникнення може лише глобальний конфлікт. Та й то, лише за двох умов: що конфлікт буде нетривалим і що Москва опиниться на боці переможців. Але я маю сумніви, що навіть за таких обставин РФ втримається у нинішніх кордонах.
Тож давайте думати не про мирну угоду, а про те, як завдати ворогу поразки швидше.
