Сьогодні розслідуємо проблему безграмотності публічних осіб. От мені цікаво, чи ризикнула б людина, яка погано володіє музичним інструментом (скажімо, скрипкою) дати, як кажуть музиканти, “сольник” у палаці “Україна”? Чи й навіть просто виступити в концерті з іншими виконавцями (“солянці”)? Якщо й зробила б вона це, то тільки раз. Потім би її вже не пустили глядачі. Або й колеги.
Чи, скажімо, який вигляд мав би учасник футбольного матчу, що ні передачу зробити не може, ні у ворота влучити (мова зараз не про наших футболістів)? Правильно: смішний. Його, як і нездатного музиканта, освистали б уболівальники.
А от деякі журналісти, для кого мова є таким же інструментом професійної діяльності, як скрипка для скрипаля, таки ризикують виходити у прямий ефір, навчившись хіба лиш “скрипіти на скрипці”. І байдуже їм, що їхній інструмент “лажає” (так музиканти поміж себе називають фальшиву гру) на кожному кроці. Порахувати б, скільки гам “прогнали” Єгор Грушин чи Євген Хмара, скільки фуг-кантат-сонат-ноктюрнів виконали, щоб досягти досконалості, щоб стати віртуозами. Вийде велика кількість. Отож. Таємниця їхнього професійного успіху – постійна наполеглива праця.
Багато ж наших журналістів показують, що вони ледарі. Замість того, щоб бути зразками для решти, вони часто демонструють таку непрохідну безграмотність, що за них стає соромно. Деякі ж антиритори таке, вибачте, мелють… Саме так. Бо мовленням назвати те не можна.
Вислів: Нанес шкоду
Зовсім недавно почув від одного з них: “Нанес шкоду”. Так “третьомовець” намагався викрутити російське “нанести вред” (добре, хоч “шкоду” згадав, а не залишив, як в оригіналі). Такі “віртуози” удари теж “наносять”, хоч правильно “завдати шкоди, завдати удару”. “Обмовився, – скажете ви. – Та й хто без гріха?” Згоден. З останнім. Водночас “завдати шкоди” він сказати навіть не намагався. Звісно, обмовки можуть траплятися і справді в кожного (ніхто ж не досконалий).
Згадаємо відомого демосфено-цицерона всіх часів і народів, “володаря золотого батона” й “підтримувача страусів” Вітю Межигірського та його шедеври: “йолка”, “умикни Україну”, “зарази України”, “Анна Ахметова”, “куди вітер дме, баромерт покаже”. Але незважаючи на це, людина без освіти та зі специфічним (деформованим) світоглядом, працюючи з репетиторами, змогла у мовному плані набагато випередити свого хоружівського “папєрєдніка”, який сипав суржиком, ніби сільський обліковець радянських часів.
Таємниця цього (мабуть, єдиного, якщо не зважати на вкрадені шапки й мільярди) успіху четвертого президента України (назву найвищої державної посади пишу з малої зрозуміло чому) захована у праці – його таки змогли навчити. А багато інших мешканців телевізора (найперше – журналістів) і далі калічать російську з надією, що вийде українська. Натомість витворюють свій варіант, фантомну “третю мову“, натхненно “розкидаючись” такими “перлами”, що…
Та розгорніть ви той – такий ненависний вам – словник, запитайте у професора Пономарева чи Олександра Авраменка (раз уже на журфаках вас не змогли навчити), повправляйтеся використовувати те чи інше слово або фразеологізм, а тоді вже й виходьте в ефір. Якісно, а не як Пилип з конопель. Подібно до музиканта, що, наполегливо готуючись до виступу, поважає свою аудиторію, журналіст мав би ставитися до своєї…
Вислів: Тим не менше
Чи від однієї розумниці в прямому ефірі разів сорок за кілька хвилин прозвучало “тим не менше”. Ніхто їй, зрозуміло, не казав (а сама вона не знає), що відповідниками до російської конструкції “тем не менее” виступає ціла низка українських одиниць: “проте; а проте; а втім; однак; а все ж; а все-таки”, але наші нешановані “третьомовці” уперто “тулять” своє, рідненьке “тим не менше”.
За великим рахунком
Або “по великому рахунку” чи “за великим рахунком”. Те, що вислів скалькований з “по большому счету”, – зрозуміло й клієнтам дитсадка. Деякі словники пропонують використовувати варіант “за великим рахунком”.
Святослав Караванський про цей вислів пише: “…українська мова “збагатилася” коштом бездарного перекладу російської ідіоми та прищеплення її на український ґрунт. Вираз за великим рахунком не будить у нашій свідомості жодного образу, він геть незрозумілий тим, хто не знає мови “старших (історично – молодших) братів”. Вираз цей змушує нас для зрозуміння вдаватися до цієї мови, заразом навіюючи думку, що українська мова нездатна розвиватися без копіювання російських мовних зразків”. На мій погляд, по-нашому тут замість цієї неоковирної кальки краще використовувати “загалом (загалом же), узагалі (узагалі ж) тощо”.
Насамкінець для наших “третьомовців” пропоную невеликий словничок, де жирним подані правильні вислови на відміну від зіпсованих російських:
в двох словах –
кількома словами;в другий раз / в інший раз –
іншим разом;
в залі знаходилось багато людей –
в залі було багато людей;
в знак (подяки, вдячності) –
на знак (подяки, вдячності);
в значній мірі –
значною мірою;
в повному об’ємі –
у повному обсязі;
в порядку виключення –
як виняток;
ввести у склад –
ввести до складу;
вибачте мене –
вибачте (пробачте, даруйте) мені; перепрошую вас;
з усіх сил –
щосили, чимдуж;
інженер по освіті –
інженер за освітою;
крупним планом –
великим (широким) планом;
між молотом і наковальнею –
між молотом і ковадлом;
ликвідація несправності –
усунення несправності;
листати сторінки (книжку) –
гортати (перегортати) сторінки (книжку);
літературний пам’ятник –
літературна пам’ятка;
лишати можливості –
позбавляти можливості;
малочисельні загони –
нечисленні загони;
між тим –
тим часом;
міжнародне положення –
міжнародне становище;
на пустий шлунок –
натще, натщесерце;
від нічого робити –
знічев’я;
втратити свідомість –
знепритомніти, зімліти;
залишити в спокої –
дати спокій;
не виключено, що… –
цілком можливо, що… цілком імовірно, що…;
не мати поняття –
не мати уявлення (не уяви!!!);
говорити, що в голову прийшло –
говорити, що на думку спало;
грецький горіх –
волоський горіх;
гулкий звук –
гучний (голосний) звук;
даний договір –
цей договір;
для виду –
для годиться; про людське око;
дорога з одностороннім рухом –
дорога з однобічним рухом;
другими словами –
інакше кажучи;
зробити свій вклад у діло –
зробити свій внесок у справу;
йому не везе –
йому не щастить (не таланить);
життя пішло своїм чередом –
життя пішло своїм шляхом (своєю дорогою, своїми стежками);
паливно-мастильні матеріали –
пально-мастильні матеріали;
у стані сп’яніння –
у нетверезому стані;
у той час як… –
тоді як…;
усі бажаючі –
усі охочі (усі, хто бажає).
