Якраз у ці дні, коли я вже був заблокований, розпочалася нова пропагандистська атака в стилі: "Головне, щоб не Порошенко". Це вже далеко не перший рецидив. Є лише деякі технічні відмінності. Раніше звично включали дурочку з "висуненням" майбутніх кандидатів, які мали б замінити такого ненависного замовникам зеленської кампанії Пороха, як симулякр для його потенційних однодумців і симпатиків. Під час цих акцій завжди в нашому середовищі знаходилося певне локальне коло корисних ідіотів, які цілком реально захоплювалися такою ідеєю.
Технічні, фінансові й електоральні ресурси та політичний потенціал таких "кандидатів" для цих білих пальтечок значення не мав. Щоразу якась групка, закопиливши губки, відходила й починала стиха попльовувати в бік Порошенка та по повній відриватися на адресу так званих "злобних порохоботів". Те, що ще тиждень чи місяць назад вони самі точнісінько такими самими методами й навіть зачасту значно жорсткіше атакували всіх, хто запускав попередню провокацію з персонажем, який їм не припав до душі, це вже спишемо на психіатрію...
У різних мережах та в різноманітний спосіб пробували вкинути до кілької десятків новоявлених "месій". І дуже часто ці люди зовсім не є негативними персонажами чи навіть безпосередніми учасниками провокацій. Традиційно це ті, хто були в команді Порошенка чи в трьох урядах за його каденції й показали себе доволі успішними управлінцями в тій попередній владній вертикалі. Чомусь у новій владі ті, які в різний спосіб до неї долучалися, таких успіхів не мали. Що свідчить, вочевидь, що позитивний результат був досягнутий не стільки їхньою геніальністю, як спрямовуючою роллю Порошенка. А те, що на роль "мессій" нам регулярно підкидають чергового улюбленця (в зовсім недавньому минулому) нашого середовища - це зайвий доказ того, що маємо справу з чітко спрямованою саме проти нас провакаційною кампанією. І не можемо їй піддаватися.
Саме отакий технічний проект "заміни Пороха на красівую мордашку", як видається, його організатори визнали невдалим. Бо народні улюбленці, коли опинялися на вістрі атак проти політичного майбутнього Петра Порошенка, миттєво втрачали більшість підтримки й раптово опинялися в числі антигероїв, а їх персональний рейтинг підтримки стрімко обвалювався, жодним чином не перетікаючи в рейтинг електоральний. Ще раз застережуся, що абсолютна більшість таких персонажів ніколи й не мали намірів заміщати Порошенка. Вони просто відійшли від нього після президентських виборів та деколи, увірувавши в свою виняткоовість, дозволяли собі не зовсім коректні висловлювання. Але намірів висуватися контра Порошенкові не мали.
Це найкраще ілюструє найчастіша фігурантка усіх цих провокаційних заяв Олена Зеркаль. Вона ніколи не заявляла (принаймні я цього не чув) намірів стати президентом, навіть спростовувала на початках такі перспективи. А потім замовкла й просто втішалася додатковою увагою до своєї особи. Але десь на цій чисто психологічній слабинці її гріх і вичерпується. Але її образ до останнього часу активно юзали наші злощасні "каби нє Парашєнка". Ще менше підстав розглядати себе, як провокатора та підривника єдності демократичного табору дав Павло Клімкін. Він також має певний грішок, коли замість підтримати свою давню команду, як це зробив Констянтин Єлісєєв, демонстративно від неї відійшов. Але це його законний вибір, не маємо ні права, ні підстав його за це критикувати. Прямий опір молодій та нахрапистій диктатурі готові дати не всі. Він і далі робить корисні справи й формулює правильні тези для суспільної дискусії. Але, щоб щось відкусити від Порошенка, його образ також встигли трохи поюзати. Пан міністр повівся гідно, хоча аж так схвально висловлюватися про його нинішні альянси я б не став.
Про людей із чужого середовища, але які також грають на полі патріотичного електорату, теж можна згадати. Он, один мій непутящий кум (колись хороший журналіст та історик) ще давніше почав носитися з вайканням: "Стерненко наш майбутній президент!" Чим і доказав, що хороша освіта не конче є синонімом розуму. Бо із Стерненка такий же препі&єнт, як із безмозглої московської квочки Надєжди. Тобто, як і з лайна куля... Уже й Сергія Притулу поюзали на цю роль і багатьох інших та дозріли до розуміння, що ефекту ця тактика не дає.
Що ж апробують зараз. Та саме те, що один наш колишній однодумець почав запускати зараз - нав'язування тези про "збитого льотчика" в формах, які мали б звучати, як особливий вияв поваги до Порошенка та його політичної далекоглядності. Мета нової кампанії - не протиставити Порошенкові когось іншого з нашого середовища (бо насправді на цю роль зараз претендує лише зелене непорозуміння), а поступово вдавлювати в мозкові звивини думку, що Порошенко не може перемогти за означенням, що має бути й буде хтось інший і що Порох колись в останню мить, коли вже почнеться висунення на президентських виборах, сам його нам виведе й закличе за нього голосувати.
Оце вже дійсно падлюча провокація. Бо вона покликана посіяти сумніви в реальності намірів Порошенка повернутися на президентську посаду й відновити нормальний розвиток країни. Це розбалансовування демократичного середовища, втягування нас у нескінченні протистояння щодо персоналії цієї майбутньої альтернативи, паралельно з обмеженням зростання рейтингів і підтримки особисто Порошенка. А головне - це звичайна підленька брехня. Бо не готує Порошенко якихось запасних аеродромів, не планує перескочити на посаду прем'єра, яку йому мав би запропонувати той "прогресивний замінник", він реально готується й реально прямує до політичного управління країною. І аж ніяк не є якимось збитим льотчиком, про що свідчить перманентна істерика на Банковій.
А у висліді таких провокаційних заяв ніби з респектом до Порошенка має стати зелене світло для другого терміну Зеленського. Той розуміє, що після завершення каденції, якщо не втече, його очікуватиме лише тюрма за всі численні злочини. Тому зараз, занедбавши всі справи державні, лише вибудовує інтриги, які мали б для нього розчистити електоральне поле. А решту вони вже фальсифікаціями доб'ють - згадайте 87-ий округ. І мені дуже сумно, що навіть такі безглузді й падлючі напрацювання подоляківсько-шефірівських аналітичних центрів знаходять підтримку в окремих людей із нашого середовища.
Мабуть було б доречно ще трошки написати про те, чому отакий новоявлений "месійка" не матиме жодних електоральних перспектив і приречений зіграти в піддавки камандє маладой Зеленського. Але про це вже іншого разу, бо допис вийде завеликий.
