Речник президента Росії Дмитро Пєсков вважає Україну частиною так званого «русского мира» - «російського світу», про який треба піклуватися «м'якою силою».
І як би ми скептично не відносилися до базікання путінських посіпак все ж таки треба реально оцінювати ситуацію.
Адже є очевидним, що гуманітарна експансія Росії становить серйозну небезпеку для національного існування України. РФ досить активно застосовує інструменти «м’якої сили» для реалізації своїх геополітичних інтересів, зокрема утримання Української держави в орбіті власного впливу. Тож, як слушно зауважив український політтехнолог Олександр Бланк: «Нинішні імперії створюються не зброєю, а нав’язуванням смислів». Анексія РФ Криму, «гібридна війна» на українських східних територіях, інспірована Росією, красномовно доводять, що гуманітарні технології працюють і працюють достатньо ефективно. Понад те, модифікована під потреби Кремля ідея «русского мира» успішно популяризується серед жителів України, зомбуючи їхню свідомість. Ключову роль у ретрансляції цього антиукраїнського, імперсько-ідеологічного конструкту на українських теренах відіграють механізми саме гуманітарного спрямування - релігійний, мовний, освітянський, культурний.
Що ж воно таке, цей «русский мир»? І як він ретранслюється через мовний механізм.
Різними авторами він осмислюється по-різному. Для одних «русский мир» - це поетична метафора, світ російської діаспори, для інших - етнічна мережева структура, цивілізаційний простір. Нинішнє домінуюче розуміння ідеї «русского мира» сформувалося на основі кількох базових ідей традиційної російської державницької ідеології та деяких положень, запозичених з інтелектуальних дискусій 1990-х - початку 2000-х років. У риториці Москви під «русским миром» розуміється переважно спільнота людей («цивілізація»), тим чи іншим чином пов’язаних із Росією, що формується на основі спільності: мови й культури; історичної пам’яті та пов’язаних із нею цінностей; православ’я; лояльності до сьогоднішньої Російської держави.
Росія позиціонує себе, як осердя «русского мира» з самочинно наданим правом «захищати» інтереси його мешканців. Таким чином, державна влада РФ фактично перетворила продукт інтелектуальних дискусій у серйозне знаряддя сучасної геополітики, за допомогою якого чинить тиск на Україну, вдаючись, найперше, до гуманітарних чинників.
Важливою складовою діяльності владних кіл Російської Федерації в рамках зовнішньої гуманітарної експансії є зміцнення позицій та розширення ареалу побутування російської мови. Особлива увага до цього питання зумовлена тим, що російська мова виступає одним з наріжних каменів «русского мира», об’єднавчим чинником міжнародної спільноти громадян різних країн, пов’язаних з Росією.
Публічна діяльність російських організацій, спрямована на зміцнення позицій російської мови в Україні, здійснюється, головним чином, на базі інфраструктури двох установ - «Росспівробітництва» та фонду «Русский мир». Зокрема, «Росспівробітництво» спільно з Міністерством освіти та науки РФ було замовниками федеральної цільової програми (ФЦП) «Російська мова». І не секрет, що заходи за цією програмою здійснювалися як на території РФ, так і в інших країнах. Серед них - реалізація проектів (наприклад, державні концепції - «Російська школа за рубежем» та «Підтримка російської мови за рубежем»), які базуються на використанні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, інтерактивний портал російської мови Gramota.ru, розрахований переважно на вчителів і викладачів російської мови, а також на працівників ЗМІ).
Успішному функціонуванню та розвитку російської мови в Україні сприяє підтримка РФ окремих вітчизняних посадовців, політиків та організацій, що провадять діяльність в інтересах РФ. Найбільшим успіхом такої політики свого часу стало ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про засади державної мовної політики», покликаного зміцнити позиції російської мови у національному суспільному просторі. Одного з авторів згаданого Закону, народного депутата України С. Ківалова, у лютому 2013 року президент РФ В. Путін нагородив медаллю Пушкіна «за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови і культури за рубежем».
Значущою особливістю зовнішньої політики Росії у мовній сфері щодо України (доречі, також країн Балтії) є наголошування на нібито «утисках і переслідуваннях», яких зазнає російська мова та її носії. І тому заяви про «русский мир» та технологію «м’яка сила» не є випадковими, а навіть дуже прозорими і цілеспрямованими. Це чергова «проба пера» Кремля на свідомості українців, ідеєю якої є поляризація українського суспільства, гальмування процесів європейської інтеграції.
Зокрема, такими інформаційними вкидами РФ намагається здійснити експансію неоімперських світоглядних конструктів в українському суспільстві.
Але наше завдання зберегти свій світогляд, свою культурну та історичну ідентичність, свою українську, рідну мову та свої корені. Адже від кожного з нас, значною мірою, залежить цивілізаційне майбутнє українського народу.
