У Foreign Policy пояснили чому плани США щодо Донбасу проваляться

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість створення демілітаризованої або вільної економічної зони на Донбасі як частину мирного плану.

Однак, як зазначає оглядачка Foreign Policy Анчал Вохра, історичний досвід свідчить, що такі заходи рідко вирішують суть конфлікту без надійних безпекових гарантій.

Наразі Україна контролює близько 15% Донеччини, де зосереджені важливі вугільні родовища та промислові гіганти. План США передбачає перетворення цієї ділянки на буфер між сторонами. Проте журналістка наголошує на несправедливості пропозицій: від Києва вимагають вивести війська з підконтрольних територій та визнати їх частиною РФ, тоді як від Москви подібних кроків не очікують.

Історичні паралелі та реальність:

• Корейський сценарій: у 1953 році демілітаризована зона спрацювала лише завдяки присутності армії США. Трамп же неодноразово заявляв, що американські солдати не будуть розміщені в Україні;
• Синайський досвід: мир між Єгиптом та Ізраїлем став можливим через фундаментальну зміну політичних розрахунків сторін. На Донбасі ситуація інша – Росія вимагає легалізації загарбаних територій;
• Кіпрський прецедент: навіть якщо РФ захопить території в односторонньому порядку, це не гарантує міжнародного визнання. Прикладом є Північний Кіпр, анексію якого світ не визнає вже пів століття.

Експерти, зокрема Майкл Кофман із Фонду Карнегі, скептично ставляться до тверджень, що Україна перебуває на межі поразки. На його думку, якби Росія могла легко захопити весь Донбас, вона б не робила це ключовою вимогою на переговорах. Подальші спроби наступу можуть остаточно виснажити військові ресурси агресора.

Вохра резюмує: будь-яка спеціальна зона функціонуватиме лише тоді, коли обидві сторони щиро прагнуть миру. Наразі ж Путін переконаний у своїй перевазі на полі бою, що робить будь-які компроміси з боку України небезпечними та нестабільними.