Немає підстав вважати, що закріплення гарантій безпеки на папері щось змінить для Трампа — і не лише через його тривалу історію ймовірного невиконання контрактів як бізнесмена та відмови від або спроб перегляду попередніх угод на посаді президента.
Про це пише
NYT.
Трамп неодноразово заявляв, що навіть оборонна гарантія НАТО за статтею 5, схвалена Сенатом як міжнародний договір, у його розумінні діє лише за умови, що союзники сплачують свої «рахунки».
Сумніви щодо готовності Трампа дотримуватися американських гарантій безпеки для України починаються з того, що, попри періодичні погрози, він ніколи не виявляв навіть мінімальної готовності безпосередньо протистояти путінській росії.
Навпаки, протягом минулого року свого президентства Трамп суттєво скоротив військову та фінансову допомогу Україні, прийняв російську версію подій війни аж до абсурдних звинувачень України в її початку та неодноразово натякав на можливість ширшої економічної співпраці між США і росією.
Якщо Україна не може покластися Трампа навіть у наданні допомоги в умовах відкритого вторгнення й агресії, важко уявити, що він зробив би це — не кажучи вже про військове протистояння з росією — у менш серйозній ситуації лише через формальне зобов’язання.
Щоб справді забезпечити свою безпеку, Україні було б значно доцільніше вимагати конкретних внесків у власну обороноздатність, а не покладатися на запевнення, у які ніхто — і тим більше путін — не повірить.
